Родіола рожева Rhodiola rosea L.
|
Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Циркумполярний аркто-альпійський вид. Ареал виду та його поширення в Україні: У горах (Піренеї, Альпи, Карпати, Скандинавські гори, Ісландія, Урал, Алтай, Гімалаї) та арктичній Азії, Пн. Америці. В Україні — зрідка в Карпатах на хребтах Чорногора (гг. Петрос, Говерла, Піп Іван), Свидовець (гг. БлизницяДрагобрат, Герешаска) і в Мармароських горах (гг. Нєнєска, Піп Іван). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Протягом останніх десятиліть чисельність і площа оселищ популяцій різко зменшилися. Структура популяцій порушена, розбалансована. У вікових спектрах переважають пре- і постгенеративні особини. Тривають тенденції негативної динаміки популяцій, їх інсуляризації, зниження життєвості й зменшення внутрішньопопуляційної різноманітності. Причини зміни чисельності: Антропогенні чинники — викопування та заготівля кореневищ для використання у фітотерапії та для пересадження в альпінарії. Умови місцезростання: Субальпійський і альпійський пояси (1550– 2030 м н. р. м.), на скелях, осипах і кам’янистих стрімких схилах різних експозицій, на свіжих і сирих добре дренованих ділянках, вкритих невисоким травостоєм, що характеризуються пониженою конкуренцією. Трапляється в асоціаціях: Luzuletum alpinopilosae, PolytrichoPoetum deylii (кл. Salicetea herbaceae) і Rumici scutati-Rhodioletum roseaе, що належить до кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофіт, психрофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна безрозеткова дводомна рослина 10–35 см заввишки з компактно-галузистим, м’ясистим кореневищем. Поверхня кореневища гладенька, сірувато-золотистого кольору, вкрита скупченими лускоподібними буруватими листками. Стебла прямостоячі, не розгалужені, з видовженоланцетними або оберненояйцеподібними, гострозубчастими, рідше цілокраїми, почерговими сидячими листками. Суцвіття — складний щиток. Квітки одностатеві, маточкові й тичинкові з характерною редукцією статевих елементів, 4(5)-членні, жовто-зелені й темно-червоні; тичинкові квіти 2 мм, маточкові — 3–4 мм завдовжки. Плід видовжена багатолистянка з короткими носиками. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно і насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському НПП і Карпатському БЗ. На Свидовці до заповідної зони необхідно долучити масив г. Герешаска. Заборонено збирання, гербаризацію, заготівлю рослин, порушення умов їх місцезростань. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах, альпінаріях. Господарське та комерційне значення: Лікувальне («золотий корінь»), декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Джерело: Дмитрах, 1999; Ловеліус, Стойко, 1990; Царик, Жиляєв, Кияк та ін., 2004; ЧКУ, 1996. |