Підковоніс великий Rhinolophus ferrumequinum (Schreber, 1774)
|
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Підковоносові (Rhinolophidae). Рід нараховує 77 видів. Один з 2-х видів роду та родини у фауні України. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Від пд. Британії та пн. Африки, через пд.-зх. та пд. Європу, Кавказ, Малу, Середню та Західну Азію до Японських островів. В Україні — в Криму та Закарпатті (поза межами цих регіонів відома лише одна реєстрація). Чисельність і причини її зміни: В регіонах свого поширення вид є відносно звичайним. Є одним з домінантів печерних скупчень кажанів в Криму та Закарпатті. Причинами скорочення чисельності є непокоєння у сховищах, пряме знищення, руйнування сховищ, скорочення кормової бази. Особливості біології та наукове значення: В якості літніх сховищ використовує різні підземелля (каменоломні, теплі печери, гроти, тунелі) та просторі горища. Самки формують виводкові колонії кількістю до кількох сотень особин. Народження припадає на червень–липень. Льотними молоді стають у віці 3–4 тижнів. Парування відбувається восени. Під час гібернації використовують виключно підземні сховища з відносно високими показниками температури. Зимові скупчення можуть нараховувати до декількох сотень особин. Вид осілий, що подекуди здійснює невеликі локальні міграції між зимовими та літніми сховищами (до декількох десятків кілометрів). Основу живлення складають жуки та лускокрилі. Трофічний список також включає двокрилих, ручейників та перетинчастокрилих. Статевої зрілості досягають у віці 2–3 років. Самка приносить одне маля раз на рік. Максимальна відома тривалість життя — 30 років. Є впливовим регулятором чисельності комах. Морфологічні ознаки: Кажан порівняно великих розмірів. Має носові утвори, представлені характерною підковою, сідлом та ланцетом. Вуха гостроверхівкові. Хвіст дещо коротше довжини задніх кінцівок. Забарвлення — від світло-палевого до світло-рудого з бурим, черево світліше за спину. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охоронні категорії: ЧКУ (1994, кат. II); EUROBATS; Бернська конвенція (Додаток II; розроблено спеціальний план дій щодо збереження виду), Боннська конвенція (Додаток II); МСОП: LC. Першочергові заходи охорони мають включити: заповідання та охорону сховищ, включаючи суворий контроль та обмеження відвідування печер–сховищ виду; популяризація рукокрилих серед населення України. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Не має. Джерело: Абелєнцев, Попов, 1956; Константинов и др., 1976; Крочко, 1992; Vargovich, 2000; Ransome, Hutson, 2000; Дулицкий, 2001; Годлевская и др., 2009. Автор: О.В. Годлевська Фото: О.В. Годлевська |