Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жостір фарбувальний Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (R. saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman)

Жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (R. saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman)) Карта поширення Жостір фарбувальний в Україні

Таксономічна належність: Родина Жостерові — Rhamnaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Балканський вид на пн. межі ареалу та в ізольованих локалітетах поза його межами.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-сх. Середньої Європи, Пд. Карпати, Балканський п-ів, Молдова. В Україні трапляється на пн.-зх. Поділлі (Гологоро-Кременецький кряж), у Середньому Придністров’ї та на пд. Рівненської обл., у Причорномор’ї: окол. м. Одеса та на пд. сх. — окол. м. Святогірськ. Адм. регіони: Рв, Лв, Тр, Чц, Хм, Дц, Од.

Чисельність та структура популяцій: На пн.-зх. Поділлі та у Придністров’ї локальні популяції малочисельні, але повночленні й стабільні. Гібридизує з R. cathartica L. В окол. Одеси утворює зарості разом з іншими ксерофітними чагарниками на узбережжі. У Донецькій обл. трапляється поодинокими особинами серед ксерофітних заростей.

Причини зміни чисельності: Основну загрозу в усіх регіонах становить господарське освоєння території, вирубування й випалювання чагарникових заростей, створення кар’єрів, випасання, урбанізація.

Умови місцезростання: Світлі ліси, чагарникові зарості на щебенистих вапнякових схилах на малопотужних рендзинах. Росте в угрупованнях порядку Rhamno-Prunetalia (союзи Prunion spinosae та Prunion fruticosae) та кл. Quercetea pubescentipetraeae. У Придністров’ї іноді трапляється в угрупованнях порядку Sambucetalia. Геліофіт, мезо-ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Прямостоячий, розлогий кущ 1–1,5 м заввишки, з вилчасто розгалуженими гілками з колючкою між їх розгалуженнями; молоді гілки коричневі, тонко опушені; листки щільні, зверху темно-зелені, матові, знизу світло-зелені, з обох боків і по черешку тонко опушені, від довгасто оберненояйцеподібних з клиноподібною основою або еліптичних до овально-округлих, 1,5–5 см завдовжки, 1,8–3 см завширшки, городчасто-зубчасті або пилчасті, з 2–3 парами бокових жилок, що сходяться до верхівки. Квітки вузькодзвоникуваті, 4–5 мм завдовжки, у пучках по 5–10; плоди стиглі чорні або жовті, з 2–3(4) опуклими частками, 5–7 мм завдовжки; насінини яйцеподібні, 4–5 мм завдовжки, з світлою спинною бороздкою і світлою гранню на черевній стороні, коричневі, тьмяно блискучі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Подільські Товтри», «Святі гори». Необхідним є створення НПП «Північне Поділля». Доцільно дослідити стан популяцій виду та їхні динамічні тенденції. Заборонено заготівлю лікарської сировини, порушення ксеротермних екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, декоративне, лікарське.

Джерело: Рало, 2003; Флора Восточной Европы, 1996; Флора СССР, 1949.