Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жовтець Тора (жовтець татранський) Ranunculus thora L. (R. tatrae Borbás)

Жовтець Тора (жовтець татранський) (Ranunculus thora L. (R. tatrae Borbás)) Карта поширення Жовтець Тора (жовтець татранський) в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Диз’юнктивно поширений у горах Ср. (Альпи, Карпати) та Пд. (Піренеї, Балкани) Європи. В Україні — Свидовець (гг. Близниця, Драгобрат), Чорногора (майже усі вершини, від г. Петроса до г. Попа Івана, включаючи Ребра та Шпиці) та Мармарош ( гг. Піп Іван, Нєнєска). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Найбільші за розмірами популяції (Чорногора, на Шпицях та Погорільці) мають чисельність близько 600 особин, біля озера Несамовите, чисельність 7–15 особин на 1 м2, але переважна більшість популяцій малочисельні й займають ділянки близько 0,1 га. Для них характерна неповночленна вікова структура, зокрема, відсутність ювенільних та імматурних рослин.

Причини зміни чисельності: Популяції вразливі, зменшують чисельність у зв’язку з відсутністю вегетативного розмноження під впливом випасання та інших проявів антропічної діяльності.

Умови місцезростання: Переважно альпійський, іноді субальпійський пояс на висоті 1650–2000 м н. р. м., на стрімких схилах пд. та сх. експозиції, на слабкозадернованих ділянках та в розщілинах скель на карбонатних породах. Входить до складу асоціацій ThymoFestucetum amethystinae, Festucetum pictae та Cystopteridetum fragilis й ін. (кл. Elyno-Seslerietea, Salicetea herbaceae, Asplenietea trichomanis). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з короткими висхідними кореневищами без галуження й бульбоподібними веретеноподібно потовщеними коренями. Надземні пагони поодинокі, прості, 20–30 см заввишки, поновлюються щороку. Стеблових листків 2 чи 3, вони сидячі, шкірясті, майже округлі, голі. Нижній листок на відстані 10–15 см від основи стебла, з нерозсіченою, майже округлою, при основі серцеподібною пластинкою, 7–9 см завширшки, з дрібнозубчастим краєм, другий та третій набагато менші, широколанцетні. Квітки верхівкові, поодинокі, 1,5–2,5 см в діаметрі, з жовтою оцвітиною. Плоди дрібні горішки, на поверхні з крапчастими ямками, голі. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Доцільно поширити режим заповідності на центральну частину хр. Чорногора та встановити моніторинг за популяціями. Заборонено збирання рослин та порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, отруйний.

Джерело: Екофлора України, 2004; Зиман, 1997; Кияк, Речевська, 2001; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Flora Slovenska, 1982; Red Data Book. Lists of threatened plants and animals of the Carpathian National Parks and