Жовтець Тора (жовтець татранський) Ranunculus thora L. (R. tatrae Borbás)
|
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Реліктовий вид на сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Диз’юнктивно поширений у горах Ср. (Альпи, Карпати) та Пд. (Піренеї, Балкани) Європи. В Україні — Свидовець (гг. Близниця, Драгобрат), Чорногора (майже усі вершини, від г. Петроса до г. Попа Івана, включаючи Ребра та Шпиці) та Мармарош ( гг. Піп Іван, Нєнєска). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Найбільші за розмірами популяції (Чорногора, на Шпицях та Погорільці) мають чисельність близько 600 особин, біля озера Несамовите, чисельність 7–15 особин на 1 м2, але переважна більшість популяцій малочисельні й займають ділянки близько 0,1 га. Для них характерна неповночленна вікова структура, зокрема, відсутність ювенільних та імматурних рослин. Причини зміни чисельності: Популяції вразливі, зменшують чисельність у зв’язку з відсутністю вегетативного розмноження під впливом випасання та інших проявів антропічної діяльності. Умови місцезростання: Переважно альпійський, іноді субальпійський пояс на висоті 1650–2000 м н. р. м., на стрімких схилах пд. та сх. експозиції, на слабкозадернованих ділянках та в розщілинах скель на карбонатних породах. Входить до складу асоціацій ThymoFestucetum amethystinae, Festucetum pictae та Cystopteridetum fragilis й ін. (кл. Elyno-Seslerietea, Salicetea herbaceae, Asplenietea trichomanis). Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з короткими висхідними кореневищами без галуження й бульбоподібними веретеноподібно потовщеними коренями. Надземні пагони поодинокі, прості, 20–30 см заввишки, поновлюються щороку. Стеблових листків 2 чи 3, вони сидячі, шкірясті, майже округлі, голі. Нижній листок на відстані 10–15 см від основи стебла, з нерозсіченою, майже округлою, при основі серцеподібною пластинкою, 7–9 см завширшки, з дрібнозубчастим краєм, другий та третій набагато менші, широколанцетні. Квітки верхівкові, поодинокі, 1,5–2,5 см в діаметрі, з жовтою оцвітиною. Плоди дрібні горішки, на поверхні з крапчастими ямками, голі. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Доцільно поширити режим заповідності на центральну частину хр. Чорногора та встановити моніторинг за популяціями. Заборонено збирання рослин та порушення місць зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, отруйний. Джерело: Екофлора України, 2004; Зиман, 1997; Кияк, Речевська, 2001; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Flora Slovenska, 1982; Red Data Book. Lists of threatened plants and animals of the Carpathian National Parks and |