Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дуб кошенільний (дуб австрійський) Quercus cerris L. (Q. austriaca Willd.)

Дуб кошенільний (дуб австрійський) (Quercus cerris L. (Q. austriaca Willd.)) Карта поширення Дуб кошенільний (дуб австрійський) в Україні

Таксономічна належність: Родина Букові — Fagaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Сх.середземноморсько-пд.європейський диз’юнктивно поширений вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Сх. Середземномор’ї, на пд. Середньої та у Пд. Європі, а також в Малій Азії. В Україні відоме єдине природне місцезростання на українсько-румунському кордоні у підніжжі пд. схилу Юлівських гір. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяція з кількох десятків поодиноких дерев, що зростають у вигляді домішки до лісоутворюючої породи дуба скельного. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяції невідомий.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів під час освоєння лісових площ у підніжжі пд. схилів вулканічних пагорбів під сади та виноградники, слабке природне відновлення та витіснення більш конкурентними породами, низька життєвість на пн. межі ареалу, відсутність екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Світла суха рівнинна діброва з дуба скельного (кл. Quercetea pubescenti-petraeae) на висоті біля 200 м н. р. м., сформована на глибоких багатих ґрунтах лесових та лесоподібних порід. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Дерево 15–30 м заввишки. Стовбур часто покривлений, кора сіра, з поздовжніми широкими тріщинами. Гілки шершаві, однорічні опушені. Бруньки дрібні, в основі з кільцем ниткоподібних листочків. Листки чергові, на коротких черешках до 2,5 см завдовжки, видовжені, лопатеві, в основі заокруглені, шкірясті, зісподу та по жилках більш-менш опушені, 6–20 см завдовжки, з 4–7 парами лопатей та 7–10 парами жилок. Лопаті трикутні, довгастоланцетні, загострені. Прилистки шилоподібні, повстяні, не відпадають. Листки зберігаються до весни наступного року. Квітки одностатеві, чоловічі сережки рідкуваті, звислі, жіночі квітки поодинці чи по 2–5 у суцвітті, сидячі або на короткій спільній ніжці. Жолуді довгасті, до 3–4 см завдовжки та до 2 см завширшки на ніжці до 2 см, вкриті при основі мисочкою з шилоподібно-загостреними, відлеглими лусочками, до 1,5 см завдовжки, дозрівають на другий рік. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у жовтні наступного року.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно включити діброву, в якій зростає вид, до природно-заповідного фонду, забезпечити контроль стану популяції та проведення лісотехнічних заходів для сприяння природного поновлення виду та збільшення площі популяції. Заборонено рубки дерев дуба австрійського, освоєння територій під сади, виноградники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Широко культивують в дендраріях, ботанічних садах по всій території України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Кіш, Андрик, Мірутенко, 2006; Флора УРСР, 1952; ЧКУ, 1996; Magic, 2006; Požgai, Horváthová, 1986; Trinajstić, 1974.