Пілайєла прибережна Pylaiella littoralis (L.)Kjellm.
|
Таксономічна належність: Родина Ектопарпові — Ectocarpaceae.. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Вид з обмеженим ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні: Характеризується каспійсько–середзем– номорським та аркто–пацифіко–індо– атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Росії, Румунії та в Середземному морі, а також Атлантичному, Індійському, Північно– Льодовитому та Тихому океанах. Чорне море: Одеський регіон; Каркінітська затока. Адм. регіони: Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, невеликі. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання: На скелях, камінні та водоростях в псевдоліторалі морських акваторій. Загальна біоморфологічна характеристика: Слань нитчасто–пучкувата, 3–7 см заввишки, жовто–оливкова, з переплетених чи скручених ниток, з великою кількістю довгих та коротких відгалужень, що відходять під гострим кутом, та волоскоподібною безбарвною верхівкою. Головна вісь 28–30 мкм завтовшки біля основи; бокові гілочки на кінцях 7–15 мкм завтовшки. Одноклітинні спорангії сферичні або еліпсоподібні, нерідко надто здавлені, 28–32 мкм завтовшки та 28–30 мкм заввишки і зібрані групами у вигляді інтеркалярно або на кінцях бокових гілочок. Багатоклітинні спорангії циліндричні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не охороняється. Необхідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Ткаченко, 2001; Zaitsev, Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. |