Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у високогір’ї Європейських гір (Альп, частково Балкан, також у Пд. та Сх. Карпатах). В Україні — на більшості вершин Чорногори (гг. Говерла, Петрос, Ребра, Шпиці та ін.), Свидівця (г. Драгобрат), Мармароша (гг. Піп Іван, Нєнєска), Ґорґан (г. Негровець) та Буковинських Карпат (верхів’я гг. Білого Черемошу та Сучави). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Більшість популяцій невеликі за розмірами (від 20 до 100 м2) й переважно з неповночленними віковими спектрами, без ювенільних та імматурних рослин. Чисельність — 1–5 рослин на 1 м2. Найгірший стан популяцій виду на вершинах Говерли та Близниці, (поодинокі рослини без квіток чи плодів).

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність людини (рекреація).

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1700– 2000 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, кам’янистих відслоненнях та осипищах, в асоціаціях Cystopteridetum fragilis, Salicetum herbaceae, Salicetum retuso-reticulatae, Festucetum pictae, Primulo (minimae)-Caricetum curvulae, Caricetum sempervirentis й ін. (кл. Asplenietea trichomanis, Elyno-Seslerietea, Saliceta herbaceae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з потужним стрижневим коренем й переважно численними гілками каудекса, від якого розвиваються столоноподiбнi підземні пагони. Прикореневі листки довгочерешкові з тричі трійчастo-складними пластинками. Генеративні пагони 7–25 см заввишки, пазушні. Листки приквіткового покривала на розширених при основі вільних черешках, двічі-трійчасті. Квітки поодинокі, прямостоячі. Оцвітина широко розкрита, бiла. Квітки поодинокі прямостоячі. Плід багатогорішок, горішки з пірчасто опушеними остями. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно, за допомогою столонів.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та НПП «Синевир». Доцільно встановити моніторинг за популяціями виду на Говерлі й Близниці. Заборонено збирання рослин та порушення місць зростання (випасання худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.