Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сон розкритий Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l. (Anemone patens L., P. latifolia Rupr.; incl. P. kioviensis Wissjul., P. wolfgangiana (Besser) Rupr.)

Сон розкритий (Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l. (Anemone patens L., P. latifolia Rupr.; incl. P. kioviensis Wissjul., P. wolfgangiana (Besser) Rupr.)) Карта поширення Сон розкритий в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Вразливий європейський вид близько пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середня та Сх. Європа, Скандинавія (до 64° пн. ш.), пд. Зх. Сибіру. В Україні поширений на Поліссі, у Лісостепу, Пн. Степу. Адм. регіони: Рв, Жт, Чц, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Хм, Вн, Чк, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції різної чисельності й структури: від багаточисельних, повночленних, процвітаючих, до згасаючих, представлених переважно малочисельними генеративними особинами. В оптимальних умовах добре поновлюється завдяки високій насіннєвій продуктивності.

Причини зміни чисельності: Знищення степових та лучно-степових екотопів, надмірне випасання худоби, часте випалювання травостою, а також масове викопування генеративних особин для озеленення.

Умови місцезростання: У зх. р-нах і Лісостепу — лучні степи, остепнені луки на чорноземах або рендзинах (кл. Festuco-Brometea); на пд. Полісся — соснові, дубово-соснові ліси (кл. Pulsatillo-Pinetea, Vaccinio-Piceetea), лісові галявини, узлісся, зруби, на дерново-підзолистих ґрунтах (кл. Festucetea vaginatae, Trifolio-Geranietea, SedoScleranthetea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина, 7–15 (45) см заввишки, кореневище вертикальне; стебла прямостоячі, вкриті густими відстовбурченими м’якими волосками; прикореневі листки на негусто волосистих черешках, в обрисі округлосерцеподібні, тричі розсічені, з ромбічними глибоко двічі-тричі роздільними сегментами й зубчастими дольками з гострими пластинками, з’являються після цвітіння; стеблові листки, які утворюють покривало, сильно волосисті. Квітконоси прямі; оцвітина 3–4 см завдовжки, вузькояйцеподібна, синьо-фіолетова, зовні волосиста; плодики довгасті, разом зі стовпчиками до 4–6 см завдовжки, сильно волосисті. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у травні–червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри », «Деснянсько-Старогутському» НПП, Міжріченському, «Дністровський каньйон» РЛП, численних заказниках і пам’ятках природи. Заборонено збирання рослин, заготівлю для пересаджування, порушення умов виростання (неконтрольовану рекреацію та випасання худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Флора УРСР, 1953; Екофлора України, 2004; Жижин, Загульський, Кагало, 1987; Лукаш, 2005; Панченко, 2005; Чорноус, 2005.