Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Середземноморсько-передньоазійський вид на пн. межі ареалу, елемент давньої землеробської культури, можливо археофіт.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Середземномор’ї, сх. частині Центральної Європи, на Кавказі, у Малій та Зх. Азії. Трапляється у Криму окремими локалітетами на Пд. березі (Ласпі, окол. смт. Оползневе, Голубий Залив, гг. Аю-Даг, Кара-Даг), у передгір’ях (Інкерман, ЕскіКермен, Байдарська долина) і на Керченському п-ві (Казантип, узбережжя Бухти Рифів, окол. смт. Чорноморське, с. Завітне). Тяжіє до районів античних і середньовічних поселень. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локалітети нечисленні, від поодиноких до кількох десятків особин. Популяція на Пд. схилі хребта Карагач (Кара-Даг) включає декілька сотень рослин. Насіннєва продуктивність низька (від 1 до 10 насінин на особину), дуже залежить від гідротермічних умов року та конкретного екотопу.

Причини зміни чисельності: Знищення оселищ унаслідок рекреаційного впливу та господарського освоєння територій. Слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: На Пд. березі росте переважно на кам’янистих осипищах з магматичних порід, де є діагностичним видом союзу Vicio hirsutae-Galion aparines (кл. Thlaspietea rotundifolii). Трапляється також на кам’янистих, мергелистих та глинистих зсувних схилах, на узліссях дубових лісів (угруповання кл. Trifolio-Geranietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Ефемер, однорічна трав’яна рослина 20–150 см заввишки із тонким стеблом. Листочки у числі 2–3 пар з вусиками, що чіпляються за інші рослини. Прилистки великі, до 1,5–4 см завдовжки. Квітконоси удвічі-тричі довші за прилистки. Квітки темно-пурпурові. Біб 6–10 см завдовжки, сітчастожилковий. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у травні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького й Казантипського ПЗ, ландшафтних заказників «Аю-Даг», «Байдарський». Необхідно забезпечити моніторинг стану популяцій та дотримання заповідного режиму на територіях ПЗФ, ширше культивувати у ботанічних садах, створити банк насіння з різних популяцій виду. Заборонено порушення місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Декоративне. Перспективний для селекції.