Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сосна Станкевича (сосна піцундська різновидність Станкевича) Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin (P. brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba p.p., P. brutia subsp. stankewiczii (Sukacz.) Nahal, P. pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz.)

Сосна Станкевича (сосна піцундська різновидність Станкевича) (Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin (P. brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba p.p., P. brutia subsp. stankewiczii (Sukacz.) Nahal, P. pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz.)) Карта поширення Сосна Станкевича (сосна піцундська різновидність Станкевича) в Україні

Таксономічна належність: Родина Соснові — Pinaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічна раса (var. stankewiczii Sukacz.) термофільно-середземноморського виду P. brutia, що знаходиться на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: P. brutia s.l. — типовий середземноморський вид, в складі якого виділяється P. pithyusa (кримсько-західнокавказький ендем) та var. stankewiczii (Пд. Крим). В Україні: Пд. берег Криму (мис Айя — урочища Аязьма, Батилиман, Ласпі та окол. Судака — г. Сокіл, ур. Новий Світ). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Формує три локальні популяції, розміром приблизно 10–30 га, дерева різновікові, максимальний вік понад 200 років. У популяціях вид домінує (зімкненість крон 0,2–0,6), формує деревостан. В окремих місцях поновлення нормальне, хоча в цілому розмір популяцій скорочується.

Причини зміни чисельності: Інтенсивне вирубування в минулому, підпали, низька ценотична конкуренція, чутливість до SO2, HF, HCl.

Умови місцезростання: Едифікатор лісів та рідколісь на крутих сухих приморських пд. схилах (до висоти 250 м н.р.м.) з щебенисто-кам’янистими коричневими ґрунтами, що підстилаються вапняками. Трапляється також у складі ялівцевих рідколіссь. Угруповання кл. Quercetea pubescenti-petraeae відносяться до специфічної асоціації Achnathero-Pinetum pityusae. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Вічнозелене дерево до 25 м заввишки. Росте швидко, плодоносити починає в 15–20 років. На гілках кора жовто-бура, відслонюється пластинками в основі стебла, має товщину до 10 см, стає буро-сірою. Хвоя світло-зелена, жолобчаста, 10–17 см завдовжки. Шишки жовто-бурі, яйцеподібні, 6–10 см завдовжки, поодинокі або розташовані по 2–3. Запилюється у квітні–травні. Плодоносить у вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання занесені до «Зеленої книги України». Вид охороняють у заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя», «Новий Світ», «КараулОба». Необхідно вивчити динаміку популяцій. Заборонено рубки, розведення вогнищ і підпали, підсів чи підсадка інших культур, порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують і використовується для створення штучних посадок соснових лісів разом з іншими близькими видами P. brutia на Пд. березі Криму.

Господарське та комерційне значення: Лісоформуюче, ґрунтозахисне, кміматорегулююче, водорегулююче, як селекційний матеріал для озеленення.

Джерело: Дидух, 1988; Дидух, Вакаренко, Шеляг-Сосонко, 1986; Екофлора України, 2000; ЧКУ, 1996; Шеляг- Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985; Didukh, 1996.