Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Товстянка звичайна Pinguicula vulgaris L.

Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.) Карта поширення Товстянка звичайна в Україні

Таксономічна належність: Родина Пухирникові — Lentibulariaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Комахоїдна рослина, вид на пд.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа (крім крайнього пд.), Кавказ, пн. частина Азії, Пн. Америка. В Україні — Зх. Полісся, Мале Полісся, Волинська височина, Поділля, Українські Карпати. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Ів, Тр, Зк, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, зазвичай являють собою невеликі групи і складаються з 10–15 особин. Ряд місцезнаходжень, особливо на Малому Поліссі та Волинському лесовому плато, вже втрачено.

Причини зміни чисельності: Вид дуже чутливий до зміни умов зростання і швидко зникає при осушенні екотопів, тому взятий під охорону в багатьох європейських країнах.

Умови місцезростання: Низинні (евтрофні) переважно осоковогіпнові болота, заболочені луки. Зростає на екотопах із шаром багатого торфу, що формується на карбонатній основі, в рослинних угрупованнях союзу Caricion dаvallianaе. Мезогігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна комахоїдна рослина 5–20 см заввишки. Кореневище вкорочене. Листки у прикореневій розетці, довгасто-еліптичні, зверху вкриті клейкими залозками. Квітконосне стебло безлисте, з однією квіткою. Віночок синювато-фіолетовий, шпорка шилоподібна. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням, яке дуже дрібне і розноситься вітром.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Розточчя», Карпатському та Шацькому НПП, в Бущанському заказнику загальнодержавного значення (Рівненська обл.), ботанічному заказнику місцевого значення «Любче» (Волинська область). Конче потрібні контроль за станом популяцій та виявлення вцілілих місцезростань для взяття їх під охорону. Заборонено порушення умов місцезростання, осушення боліт, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Андриенко, 1982; Гелюта, Вакаренко, Дубина та ін., 2001; Сорока, 1990; Фіторізноманіття націон. при- род. парків, 2003; ЧКУ, 1996.