Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Товстянка двоколірна Pinguicula bicolor Woł. (P. vulgaris L. subsp. bicolor (Woł.) Á. Löve & D. Löve; P. vulgaris auct. non L.).

Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Woł. (P. vulgaris L. subsp. bicolor (Woł.) Á. Löve & D. Löve; P. vulgaris auct. non L.).) Карта поширення Товстянка двоколірна в Україні

Таксономічна належність: Родина Пухирникові — Lentibulariaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Дуже рідкісна комахоїдна рослина. Ендемічний вид, близько споріднений з P. vulgaris, таксономічний статус проблематичний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вузький ендемік (Сх. Карпати, ВолиноПодільська височина: Розточчя, пн. частина Опілля, Вороняки); трапляється на прилеглій території Польщі, де має близько 30 місцезнаходжень, частина з них вже втрачена (польськими авторами наводиться також для Литви: окол. м. Вільнюса). Адм. регіони: Лв, Ів.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції нечисленні, невеликі за площею, вид виступає як асектатор. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності: Осушення земель, надмірне випасання.

Умови місцезростання: Болотисті луки, торфові болота, торфовища, по краях карбонатних боліт (союз Caricion davallianae), локальні підвищення серед торфовищ. Найчастіше зустрічається в асоціації Molinietum medioeuropaeum (кл. MolinioArrhenotheretea). Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна комахоїдна рослина 20–30 см заввишки. Листки у прикореневій розетці, майже сидячі, довгасто-еліптичні, зверху вкриті клейкими залозками. Квітконосне стебло безлисте, густо вкрите залозистими волосками, з однією квіткою на верхівці. Віночок синьофіолетовий, лопаті верхньої та нижньої губи білі, із шилоподібною шпоркою. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується переважно вегетативно, насіннєве поновлення слабке.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Яворівському НПП. Вид наводився для ПЗ Розточчя (біля с. Ставки), але місцезнаходження давні (збори 1949 р.). Необхідне виявлення існуючих місцезнаходжень та створення природно-заповідних територій. Заборонено порушення місць зростання, осушення боліт, меліорація.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Сорока, 1990; ЧКУ, 1996; Polska Czerwona Księga roślin, 2001.