Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Фелоринія геркулесова, фелоринія пластівчасто-луската Phellorinia herculeana (Pers.) Kreisel (Scleroderma herculeana Pers., Phellorinia inquinans Berk.)

Фелоринія геркулесова, фелоринія пластівчасто-луската (Phellorinia herculeana (Pers.) Kreisel (Scleroderma herculeana Pers., Phellorinia inquinans Berk.)) Карта поширення Фелоринія геркулесова, фелоринія пластівчасто-луската в Україні

Таксономічна належність: Родина Фелоринієві — Phelloriniaceae.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Вид з екологічно обмеженим ареалом: поширений в аридній зоні.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія (частини Італії, Німеччина, Угорщина, Росія, Ізраїль, Індія, Казахстан, Монголія, Сирія, Туркменія), Африка, Пн. та Пд. Америка (Аргентина), Австралія. В Україні відома з Полинового Степу. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, зрідка після дощу групами з декількох плодових тіл.

Причини зміни чисельності: Зміни солоності ґрунтів. Випасання свійських тварин на степових пасовищах.

Умови місцезростання: На пісках та солонцях (в Україні на березі висохлого солоного озера, поблизу Сивашів), здебільшого в пустелях, рідше у степах.

Загальна біоморфологічна характеристика: Молоде плодове тіло кулясте, широкоовальне, яйцеподібне, зріле плодове тіло грушоподібне, булавоподібне, 4–20×1,5–6 см, біле, м’ясисте, згодом коричнювато-буре, щільне, з майже кулястою верхньою частиною та ніжкоподібно видовженою основою, яка утворена стерильною тканиною, з товстими міцеліальними тяжами біля основи. Плодове тіло вкрите дуже щільною коркуватою двошаровою оболонкою (перидієм). Зовнішній шар (екзоперидій) товстий, пластівчасто-лускатий, спочатку білий, згодом буріє і частково або цілком зникає, іноді лишаючи вольвоподібне утворення при основі. Внутрішній шар (ендоперидій) тонкий, при дозріванні плодового тіла розривається на верхівці лопатями неправильної форми. Внутрішня тканина плодового тіла (глеба) спочатку біла, м’ясиста, при дозріванні утворює піщаного кольору, згодом коричнево-буру порошисту масу. Волокна всередині глеби (капіліцій) ниткоподібні, 3,5–6 мкм завтовшки, крихкі, з слабко помітними перегородками, нерозгалужені, майже безбарвні. Спори кулясті, 4,5–8,5 мкм у діаметрі, щільношипасті, жовтуваті до вохристо-жовтих та іржастих. Базидії булавоподібні, 12×7,5 мкм, з 2–4 стеригмами. Плодові тіла утворюються з травня по серпень включно. Наґрунтовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Припинення руйнування біотопів, пов’язаних із степовими угрупованнями на солонцях. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне.

Джерело: Васильков, 1954; Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Сосин, 1973; Ребриев, 2002; Шварц- ман, Филимонова, 1970; Kreisel, 1961.