Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773)
|
Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Пеліканоподібні (Pelecaniformes), родина — Бакланові (Phalacrocoracidae). Один з 39-ти видів роду, один з 3-х видів у фауні України. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-Сх. Європа, Пн.-Сх. Африка, Мала Азія, р-ни Каспійського та Аральського морів. Зимує там само і дещо пд. В Україні гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Сх. Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях пд. країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється пн., зокрема у Київській обл., та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у бас. Дніпра. Чисельність і причини її зміни: На кінець 1980-х рр. чисельність у світі оцінювали у 13 тис., у Європі — у 6,2–7,5 тис. пар. У наступні роки вона швидко зростала, особливо в Європі. У 2002 р. тільки у дельті Дунаю гніздилась 9 тис. 341 пара, у тому числі 1 тис. 30 в українській її частині. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав’ї, нараховували до 2 тис. пар. Причини зміни чисельності точно не встановлено: ймовірно, освоєння водно-болотних угідь, загибель у знаряддях риболовного промислу, відстріл на полюванні, зростання фактору непокою, аномально суворі окремі зими. Особливості біології та наукове значення: Перелітний, у дельті Дунаю частково осілий птах. До гніздування приступає у другій половині березня — першій половині квітня. Гніздиться майже виключно у великих змішаних колоніях лелеконоподібних птахів. У кладці 3–7, частіше 4–6 яєць. Насиджують обидва партнери. Молоді починають літати у віці 2–2,5 місяців. Статевої зрілості досягає у 2–3-річному віці. Живиться переважно дрібною рибою, рідше ракоподібними, земноводними, водяними комахами. Морфологічні ознаки: Найменший серед бакланів фауни України. Маса тіла — 650–800 г, довжина — 45–55 см, розмах крил — 75–90 см. Дорослий птах чорний, у шлюбному вбранні голова і шия темно-каштанові. Молодий птах темнобурий з білуватим черевом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, Додатку II Бернської конвенції, Додатку II Боннської конвенції, AEWA. Охороняється у Дунайському та Чорноморському БЗ, Нижньодністровському національному природному парку. Потрібно заповідати придунайські оз. Кугурлуй та Картал. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується у зоопарках світу, в Україні достовірних даних про розмноження у неволі немає. Господарське та комерційне значення: У місцях скупчень може завдавати певної шкоди рибним господарствам, особливо розплідникам, а також впливати на іхтіоценози природних водойм, проте через невелику загальну чисельнісь виду цей вплив незначний. Прямого комерційного значення не має. Джерело: Helo, Elliott, Sargata, 1992; Grivelli, Nasirides, Jerrentrup, 1996; Кошелев, 2000; Сиохин и др., 2000; Киш, Жмуд, Платтэу, 2003. Автор: М.Є. Жмуд Малюнок: І.І. Землянських |