Свинуха Зерової Paxillus zerovae Wasser
|
Таксономічна належність: Родина Свинухові — Paxillaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Вид відомий лише в Україні. Лівобережний злаковий Степ (Херсонська обл., Цюрупинський р-н, Цюрупинське л-во). Адм. регіон: Хс. Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності: Винищення лісів унаслідок вирубування та пожеж. Умови місцезростання: Росте в соснових лісах на пісках, напівзануреним у ґрунт. Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка діаметром 1,5–2,5 см, тонка, м’ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, іноді увігнуторозпростерта, з підігнутим, згодом прямим краєм, суха, шкіряста, посередині повстистоволохата, до країв стає голою, темнорудувато-коричнева, коричнева. Пластинки злегка спускаються на ніжку, тонкі, густі, без анастомозів, спочатку темно-жовтуваті з оливковим відтінком, згодом коричневі з оливковим відтінком, легко відділяються від м’якоті шапинки. Спори 10–11,7×3,2–3,9 мкм, овально-циліндричні, веретеноподібноовальні, зрідка видовжено-яйцеподібні, дещо загострені до основи, гладенькі, вохристі, з 1–3 краплями олії. Споровий порошок коричневий. Ніжка 1,5–2×0,3–0,6 см, центральна, іноді ексцентрична, циліндрична, часом дещо потовщується донизу, часто зігнута, суцільна, гола, волокниста, при підсиханні зморшкувата, світло-оливкувата, згодом темнішає, при основі коричнева. М’якуш нещільний, в шапинці світло-вохристий, в ніжці білувато-кремовий, без особливого запаху та смаку. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно створити ботанічний заказник в місцезнаходженні виду та виділити його в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Мікоризоутворювач. Джерело: Вассер, 1973в; Визначник грибів України, 1979. |