Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Палінгенія довгохвоста Palingenia longicauda (Olivier, 1791)

Палінгенія довгохвоста (Palingenia longicauda (Olivier, 1791)) Карта поширення Палінгенія довгохвоста в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Одноденки (Ephemeroptera), родина — Палінгенієві (Palingeniidae).

Природоохоронний статус: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-центральноєвропейський вид; повністю зник у Зх. Європі. Достовірні знахідки тепер тільки у басейні Дунаю. В Україні вид трапляється в основному руслі р. Дунай (околиці м. Рені) та у Кілійському гирлі Дунаю. До першої половини ХХ ст. відзначався в басейнах верхньої та середньої течії Дністра.

Чисельність і причини її зміни: В Україні у 1970-ті роки чисельність у Кілійському гирлі Дунаю до Вилкова сягала 500–700 екз. /м2 при біомасі до 5 г/м2. Сучасні дані відсутні. З огляду на приуроченість виду до донних мулистих ценозів великих низинних рік, найбільшу загрозу становлять гідротехнічна регуляція (днопоглиблювальні роботи у гирловій частині Дунаю) та забруднення вод.

Особливості біології та наукове значення: Населяє глинисту урвисту рипаль рік. Личинки риють у мулисто-глинистих осадах дна та берегів на глибині до 10 м U-подібні ходи. Ритмічними рухами личинки створюють приток води, відфільтровуючи частинки органіки, водорості, бактерії, якими живляться. Цикл розвитку семівольтинний; личинки розвиваються впродовж 2–3 років, линяючи до 20 раз. Літ дорослих особин в червні–липні, має синхронізований характер. Пік вильоту припадає на 16.00– 19.00 год. Імаго живуть короткий час і постійно знаходяться в польоті: середні та задні ноги не функціонують. Після копуляції самки здійснюють компенсаторний літ до 10 км вверх по течії ріки.

Морфологічні ознаки: Крила дорослих особин гемінізовані (поздовжні жилки попарно зближені). Передні крила з 3 парами жилок. Функціональними є тільки передні ноги самця. Парацерк рудиментарний. Церки самця удвічі довші за тіло, у самок дорівнюють довжині тіла. Голова коричнева, груди та ноги жовті або білуваті, черевце та церки жовтуваті. Личинки жовтувато-коричневі. Гомілки передніх ніг з масивними зубцями ззовні. Зубці «бивнів» (дистальних виростів мандибул) великі, недиференційовані. 3–7 сегменти черевця з довгими латеральними відростками.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Дотримання конвенцій та втілення в життя загальноєвропейських і регіональних програм, спрямованих на покращення стану екосистем Дунаю та збереження біоти; мораторій на прокладання глибоководних судноплавних шляхів в межах Кілійської частини дельти Дунаю; контроль якості поверхневих вод.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Раніше личинок добували як наживку для сома. Тепер, через рідкісність виду та заборону переметів, цей промисел припинився.

Джерело: Жадин, 1940; Кутикова, Поліщук, 1974; Старобо- гатов, 1977; Мирзоян, 1982; Харченко, 1993; Єр- моленко, 1999; Kłonowska-Olejnik, 2004; Soldán, Godunko, Zahrádková, Palingenia, 2009. Автори: В.М.Титар, Р.Й. Годунько Фото: І.В. Маханьков

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: