Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Півонія кримська Paeonia daurica Andrews (P. taurica Andrews, sphalm. corr., P. mascula (L.) Mill. subsp. triternata (Pall. ex DC.) Stearn et P.H.Davis)

Півонія кримська (Paeonia daurica Andrews (P. taurica Andrews, sphalm. corr., P. mascula (L.) Mill. subsp. triternata (Pall. ex DC.) Stearn et P.H.Davis)) Карта поширення Півонія кримська в Україні

Таксономічна належність: Родина Півонієві — Paeoniaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гірський Крим. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Хоча вид практично розповсюджений по всьому Гірському Криму, проте рослини ростуть поодинці чи невеликими групами і скупчень не утворюють.

Причини зміни чисельності: Інтенсивне зривання на букети, викопування для пересадки на присадибні ділянки та як лікарської сировини, вирубування лісів.

Умови місцезростання: Лісовий вид листяних (скельнодубових) та хвойно-листяних (сосново-дубових) гірських лісів субсередземноморського типу на бурих ґрунтах, що підстеляються вапняками. Має досить широку висотну амплітуду від нижнього до верхнього поясів гір (200-1100 м н. р. м.), росте в помірно затінених лісах, уникає як найбільш затінених, вогких букових лісів так і сухих, з повним освітленням місць. Оптимум знаходиться в угрупованнях кл. Querco-Fagetea (характерний союз Paeonio dauricae-Quercion petraeae), наймезофітніші асоціації частково заходять в тінисті і вологі грабові (асоціація Lasero trilobi-Carpinetum betuli) та грабинникові ліси (кл. Quercetea pubescenti-petraeae, асоціація Physosperno-Carpinietum) та світлі хвойні ліси (кл. Erico-Pinetea, асоціації Coronillo coronatae-Pinetum pallasiani та Ortilio-Pinetum kochianae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 4070 см заввишки, з потовщеним бульбоподібним коренем. Стебел декілька, прямостоячі, розгалужені. Листки шкірясті, сизуватозелені, двічі-трійчасті, з широкоовальними або майже заокруглими частками 2-6 см завширшки. Квітки (діаметр 5–8 см) поодинокі, лілово-рожеві або червоні. Плід з 2–5 густоопушених листянок. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням або вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Ялтинському гірськолісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому ПЗ, ряді заказників та пам’яток природи Криму. Необхідний моніторинг динаміки популяцій. Заборонено збирання та зоготівлю рослин, їх викопування, продаж.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, медоносне, фарбувальне, як селекційний матеріал.

Джерело: Вульф, 1947; Голубев, 1996; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Журавель, 2004; Миронова, 2001; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, Ди- дух, Молчанов, 1985.