Кисличник двостовпчиковий Oxyria digyna (L.) Hill (Rumex digynus L.)
|
Таксономічна належність: Родина Гречкові (Споришеві) — Polygonaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Аркто-альпійський вид в ізольованих локалітетах. Ареал виду та його поширення в Україні: Арктичні регіони Євразії, альпійський пояс гір Європи та Азії. В Україні достовірно відомий лише зі скель Близниці, у Свидовецькому масиві та зі скель урочища Кізі Улоги в Чорногорі. За літературними даними наводився для Чивчин, однак ці вказівки стосуються, очевидно, сучасної території Румунії. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, але повночленні. Поновлення задовільне за умови відсутності антропогенного впливу. Причини зміни чисельності: Популяція в Кізіх Улогах у Чорногорі знаходиться поза загрозою, натомість Свидовецька зазнає інтенсивного впливу рекреантів, зокрема, витоптування, руйнування біотопу, формування свіжих мікроосипищ, що перешкоджають нормальному поновленню виду. Умови місцезростання: Вогкуваті силікатні скельні відслонення в альпійському поясі, осипища флішу. Є характерним видом угруповань асоціації Oxyrietum diginae, союзу Androsacion alpinae кл. Tlaspietea rotundifolii. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з товстим кореневищем. Стебла 10–30 см заввишки, поодинокі або по декілька, прямі або підведені, голі, безлисті або зрідка з 1–2 листками. Листки прикореневі, на довгих черешках, з ниркоподібною або округлониркоподібною пластинкою, 2–4 см діаметром. Суцвіття вузьке, гроноподібне. Квітки скупчені по 2–6 на кінці стебла та гілок, на почленованих при основі тонких квітконіжках. Зовнішні листочки оцвітини оберненояйцеподібні, майже плоскі, близько 1,5 мм завдовжки й 1 мм завширшки, внутрішні вздовж складені, човникоподібні, близько 3 мм завдовжки; стовпчики короткі, відігнуті на бік. Плід стиснений з боків крилатий горішок, крила забарвлені, дорівнюють ширині самого горішка. Цвіте в липні–вересні, плодоносить у серпні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Свидовецька популяція знаходиться на території Карпатського БЗ, а Чорногірська — на території Карпатського НПП. Разом з тим, спеціальних заходів щодо контролю чисельності виду та оцінки перспектив його існування не проводилося. Необхідним є вивчення сучасного стану, структури, динаміки поновлення популяцій виду та зміни цих параметрів у часі. Заборонено руйнування біотопів, посилення рекреаційного навантаження в цих місцях. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, харчове, лікарське. Джерело: Флора УРСР, 1952. |