Устриця їстівна Ostrea edulis Linnaeus, 1758
|
Таксономічна належність: Клас — Двостулкові (Bivalvia), ряд — Устриці (Ostreoida). Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в україні: Середземне море, Атлантичний океан — від берегів Європи (Норвегія) до Алжиру та Пн. Америки. В Чорному морі — околиці м. Анапа (Краснодарський край, Росія), в Україні — Каркінітська затока, акваторія Карадазького ПЗ. Чисельність і причини її зміни: Сучасних даних про чисельність в українській частині ареалу немає. Причини зниження чисельності: забруднення води і дна моря, добування піску, знищення хижим молюском — рапаною, незаконний промисел. Особливості біології та наукове значення: Вид мешкає в прибережній частині моря на глибині 3–65 м, прикріплюється до каменів, скель, трапляється на піщано-кам’янистих ґрунтах. Морфологічні ознаки: Черепашка у вигляді викривленого овалу. Стулка, що прикріплюється (ліва) більш опукла, несе на поверхні нерегулярні, іноді розгалужені радіальні ребра. Вільна (права) стулка майже плоска, гладенька або із слабко помітними радіальними зморшками, з припіднятими у вигляді луски лініями наростання. Верхівки слабко виступаючі, різко зігнуті. Забарвлення брудно-сіре, з бузковими (на прикріпленій стулці) або червонобурими (на вільній) плямами. Довжина і висота черепашки — до 80 мм, ширина — до 25 мм. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Збереження біотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Не здійснювалися. Господарське та комерційне значення: Вид вирощується для вживання в їжу в ряді зарубіжних країн. Джерело: Cкарлато, Старобогатов, 1972; Starobogatov, 1992. Автор: В.В. Аністратенко Фото: О.О. Ковтун |