Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Пташник крихітний (орнітопус крихітний) Ornithopus perpusillus L.

Пташник крихітний (орнітопус крихітний) (Ornithopus perpusillus L.) Карта поширення Пташник крихітний (орнітопус крихітний) в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Атлантично-європейський вид на сх. межі ареалу в обмеженому числі локалітетів, приурочених до зникаючого типу біотопів.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична й Ср. Європа, пд. Скандинавії. В Україні як компонент природної флори відомий лише з двох локалітетів на Розточчі. Як занесена рослина наводився для Дніпропетровська й Херсона, однак гербарні матеріали з цих локалітетів не відомі. Адм. регіони: Лв, Дн, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають малі площі, але в деяких локалітетах достатньо чисельні й повночленні. Насіннєва продуктивність висока й потенційна здатність до поновлення задовільна, проте здебільшого не може бути реалізована через інтенсивне руйнування і трансформацію біотопів.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів унаслідок видобутку піску, створення локальних звалищ сміття у відпрацьованих кар’єрах, випалювання сухого травостою, прогін худоби, будівництво.

Умови місцезростання: Піщані біотопи флювіогляціального походження на присхилових і плакорних ділянках пагорбів. Іноді — на лісових галявинах та узліссях. Характерний компонент угруповань кл. Corineforetea canescentis, NardoCallunetea. Облігатний псамофіл, ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна, іноді дворічна, виразно опушена трав’яна рослина. Стебло висхідне або лежаче, 10–40 см завдовжки, розгалужене. Листки непарнопірчасті, до 10 см завдовжки, з 5–10 парами довгастих, загострених листочків. Квітки на пазушних квітконосах, зібрані по 3–5 у зонтикоподібні суцвіття. Приквітки пірчасті або трійчасті. Чашечка трубчаста, з овальними, утричі коротшими від її трубочки зубцями. Віночок білуватий; прапорець з червоними жилками, трохи довший від крил; човник жовтуватий. Біб 1–2 см завдовжки, прямий або зігнутий; члеників 3–7, еліптичних; носик короткий. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не охороняють. Можливе знаходження виду на території Яворівського НПП на ділянках, прилеглих до Яворівського військового полігону. Необхідним є пошук нових локалітетів виду в регіоні, вивчення динаміки його поновлення і забезпечення моніторингу популяцій. У разі відсутності спеціальних заходів щодо збереження виду він може зникнути в найближчі 15–20 років завдяки високій інтенсивності господарського освоєння регіону. Заборонено розробку піщаних кар’єрів, прогін худоби, знищення екотопів у результаті забудови чи створення сміттєзвалищ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Рідко культивують як кормову рослину.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове, медоносне.

Джерело: Флора УРСР, 1956.