Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Євразійський палеарктичний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія, Атлантична і Середня Європа, Середземномор’я, Кавказ, Зх. та Сх. Сибір, Мала, Зх. та Центральна Азія (пн. Монголії). В Україні — Карпати, на Розточчі, Опіллі, Правобережному Поліссі, в Лісостепу, Степу (пн.), Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, См, Лв, Ів, Чц, Хм, Вн, Кд, Дн, Хр, Лг, Кр

Чисельність та структура популяцій: Переважно ізольовані особини або невеликі, локальні популяції. У непорушених фітоценозах популяції повночленні, нормального типу з щільністю (13,0+3,1 особин на м2). У Передкарпатті на перелогах виявлені інвазійні популяції зі щільністю 19,25+5,5 особин на м2, а в лісокультурах сосни — до 30 особин на м2.

Причини зміни чисельності: Порушення лучних угідь, надмірний випас, зривання на букети, викопування бульб, руйнування місцезростань забудова та розорювання.

Умови місцезростання: Добре дреновані схили; ґрунти — від сухих до вологих, з високим вмістом карбонатів. Компонент суходільних лук, трапляється на лучно-степових та степових схилах (угруповання кл. Molinio-Arrhenatheretea і FestucoBrometea). Віддає перевагу ділянкам із зрідженим травостоєм. Виявлений у світлих лісах, серед чагарників (кл. Rhamno-Prunetea, Quercetea pubescenti-petraea). Іноді проникає у порушені місцезростання та вторинні фітоценози (посадки лісів, перелоги, покинуті пасовища). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15– 40 см заввишки, з яйцеподібними бульбами. Листки довгасто-еліптичні, зібрані в нижній частині стебла. Суцвіття колосоподібне, густе. Квітки рожево-фіолетові. Зовнішні листочки оцвітини зібрані у вигляді шолома. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється у Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському, «Ґорґани» ПЗ, Карпатському, Ужанському, «Синевир», Вижницький, «Подільські Товтри» НПП та низці пам’яток природи і заказників. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено заготівлю рослин, випас, забудову місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Ужгородського університету.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.