Офіогомфус Цецилія Ophiogomphus cecilia (Fourcroy, 1785)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Бабки (Odonata), родина — Дідки (Gomphidae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Від Центральної Азії до Європи, досягаючи Німеччини та Данії. В Україні зареєстрований у Зх. Лісостепу, Прикарпатті, Карпатах та в Закарпатській низовині. Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісній вид, зустрічаються лише поодинокі особини. Причини зміни чисельності: зміна гідрологічного режиму річок, евтрофікація водойм внаслідок господарської діяльності людини. Особливості біології та наукове значення: Надає перевагу річковим біотопам з піщаним дном; дорослих особин можна побачити відпочиваючими на землі чи на рослинах. Реофіл. Літ імаго — в червні–липні. Морфологічні ознаки: Край потилиці з 2 виростами. Світлі частини тіла зелені (майже всі груди) або жовті. Самець: нижній анальний придаток глибоко розколотий. Самка: генітальна пластинка невелика, з двома довгими тонкими виростами. Тіло — 53–58, крила — 30–35 мм. Режим збереження та заходи охорони: Занесено в ІІ додаток Бернської конвенції. Заповідання придатних для виду біотопів; виконання загальних вимог щодо охорони гідробіоценозів річок. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Askew,1988; Горб, Павлюк, Спурис, 2000; Матушкі- на, Хрокало, 2002. Автор: В.М. Титар Малюнок: О.А. Задніпрян |