Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Громовик донський Onosma tanaitica Klokov (O. simplicissima auct. non L.)

Громовик донський (Onosma tanaitica Klokov (O. simplicissima auct. non L.)) Карта поширення Громовик донський в Україні

Таксономічна належність: Родина Шорстколисті — Boraginaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнопричорноморський вид, поширений у басейнах рр. Сіверський Донець та Дон, у їх середній та нижній течії. В Україні — басейн Сіверського Дінця і Приазов’я — по рр. Кринка і Суха Волноваха. Адм. регіон Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або незначними групами. Вікові спектри та щільність ценопопуляцій варіюють залежно від антропогенної порушеності територій. В ур. Пристенському, Балці Гіркій чисельність висока. У відділенні «Стрільцівський степ» та в НПП «Святі Гори» чисельність популяцій низька, але структура повночленна.

Причини зміни чисельності: Руйнування природних місць зростання внаслідок випасання худоби, розорювання степових цілин, лісорозведення на схилах, розробки гірських порід, сінокосіння тощо.

Умови місцезростання: Угруповання кл. Helianthemo-Thymetea на карбонатних відкритих еродованих крейдяних, мергелевих та вапнякових відшаруваннях, на пісках, відшаруваннях граніту. Зрідка трапляється на лесах та пісковиках. Частіше — у різнотравно-типчаково-ковилових степах, рідко — в кам’янистих та справжніх степах угруповань кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Півкущик 10–35 см заввишки із численними квітконосними стеблами та неплідними пагонами. Стебла білуваті від притиснутого опушення з щетинок і волосків, густо улиснені. Листки ланцетні, з загорненими краями, густо вкриті притиснутими щетинками і короткими волосками. Квітки блідо-жовті, у простих або подвійних завійках, віночок трубчасто-лійкоподібний, голий (крім зубців). Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується переважно насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, відділенні «Стрільцівський степ» Луганського ПЗ, в НПП «Святі Гори», в РЛП «Клебан-Бик», на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Балка Гірка» (Донецька обл.) та інших територіях природно-заповідного фонду. Потребує режимів абсолютної заповідності та заказного. Необхідно проводити пошук нових місцезнаходжень, здійснювати контроль стану популяцій, вводити вид у культуру. Заборонено порушення умов місцезростань виду, розорювання степових цілин, терасування схилів, заліснення, розробка кар’єрів для добування гірських порід.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Донбас заповідний, 2003; Каталог раритетного біорізноманіття..., 2002; Кондра- тюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Кондратюк, Остапко, 1990; Морозюк, 1971; Остапко, 2

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: