Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Еспарцет Палласа Onobrychis pallasii (Willd.) M.Bieb. (Hedysarum pallasii Willd., Xanthobrychis pallasii (Willd.) Galushko)

Еспарцет Палласа (Onobrychis pallasii (Willd.) M.Bieb. (Hedysarum pallasii Willd., Xanthobrychis pallasii (Willd.) Galushko)) Карта поширення Еспарцет Палласа в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вузькоендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Передгір’я Кримських гір та сх. частина Пд. берега Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні і невеликі за розміром. У межах популяцій зростає групами. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Вузька екологічна амплітуда, знижена ценотична конкуренція, надмірне випасання, вплив рекреації, забудова та заліснення ділянок.

Умови місцезростання: Нижній пояс до 300 м н. р. м. На осипах, відслоненнях крейди, вапняків. У сухих екотопах на погано розвинених чорноземних та коричневих ґрунтах. Ценофоб, що заселяється на піонерних стадіях в умовах розрідженого, несформованого рослинного покриву при пониженій ценотичній конкуренції. Угруповання порядку Alysso-Sedetalia та кл. OnosmoPtilostemetea. Ксерофіт. Петрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–100 см заввишки. Стебла прямостоячі чи висхідні, одне або кілька, волохатошерстисті. Листки непірчасті, зверху голі, знизу жовтуваті, опушені, до 20 см завдовжки. Листочки (5–7 пар) яйцеподібні або ланцетні 2–3 см завдовжки та 1–2 см завширшки. Суцвіття густа багатоквіткова китиця (до 30 см) у пазухах верхніх листків, квітки до 1–1,5 см, кремові з пурпуровими жилками. Біб скручений в завиток (діаметр до 2 см), з широким гребнем (0,5 см), поверхня бобів шипувата. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карадазькому ПЗ, на територіях пам’яток природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон» та «АкКая». Необхідно дослідити поширення та динаміку популяцій. Заборонено порушення умов зростання, надмірне випасання територій, забудова та заліснення ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Вульф, 1960; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; ЧКУ, 1996.