Вечірниця руда Nyctalus noctula (Schreber, 1774)
|
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 6-ти видів. Один з 3-х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в україні: Більша частина Європи та Азії до Пд.-Зх. Сибіру, Китаю, пн. В’єтнаму. Виявлений в Африці. В Україні — всюди. Чисельність і причини її зміни: У місцях розмноження (лісових і лісостепових р-нах) — нечисленний, місцями звичайний вид. З кінця серпня перелітні особини масово з’являються в місцях, де влітку їх було небагато: переважно на пд. країни. Причини зміни чисельності: порушення природного середовища існування, зменшення площ та омолодження лісів, руйнування місць поселення (вирубування дуплистих дерев, модернізація старих будівель і герметизація дахових отворів), використання пестицидів у лісовому і сільському господарстві. Особливості біології та наукове значення: Перелітний вид. Навесні з’являється в квітні–травні. Селиться в лісах, особливо листяних, з високим відсотком старих дерев, у великих парках і садах. Колонії, що можуть налічувати до тисячі особин, розташовує в дуплах дерев, за дерев’яним покриттям стін і на горищах будинків. Дальній мігрант. Відліт на зимівлю починається в кінці серпня. Зимові сховища — в дуплах дерев, на горищах і в щілинах будинків. В останні роки почастішали випадки зимівлі на території України. На полювання вилітає ще під час заходу сонця. Літає високо, дуже швидко і маневрено, полює над кронами дерев, луками або галявинами. Здобич — двокрилі й комарі, мухи та довгоніжки, а також метелики, волохокрильці й одноденки. Морфологічні ознаки: Хутро густе, з короткими волосками, спина i черевце рудо-коричневi. Черевце трохи світліше. Мордочка, вуха, а також літальна перетинка темні. Вуха короткі, заокруглені, з потовщеними краями. Козелок у формі грибка. Крила вузькі й довгі. Крилова перетинка доходить до п’ят. Шпора досягає 1/2 краю міжстегнової перетинки. Епіблема добре розвинена, з поперечним хрящем. Довжина тіла: 60-85 мм, вуха: 15-22,5 мм, козелка: 6-8,5 мм, передпліччя: 49,5-59 мм, вага: від 17 до 42 г. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до Червоного списку МСОП, EUROBATS та ІІ додатку до Бернської конвенції. Збереження старих листяних і мішаних лісів з дуплистими деревами, а також заплавних лісів і насаджень поблизу водойм, що використовуються видом у період міграцій. Заборона лісогосподарських робіт у місцях поселення виводкових колоній з травня до вересня. Зберігається в Канівському, Поліському і Карпатському БЗ, а також інших природоохоронних об’єктах Лісостепової та Лісної зон. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Не має. Джерело: Абелєнцев та ін., 1956; Крочко, 1988, 1992; Лихо- топ и др., 1990; Мерзлiкiн, Лебідь, 1998; Полушина, 1998; Селюнина, 1998; Влащенко, 1999; Покиньче- реда, 1999; Волошин, Башта, 2001; Дулицкий, 2001; Тищенко, 2001; Башта, 2004а, 2004б; Bashta, 2004, 20 |