Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює пд.-зх. частину Палеарктики. Спорадичність поширення виду у Європі (відомо 120–130 місцезнаходжень) пов’язана з розташуванням масивів широколистяних лісів. В Україні більшість давніх знахідок приурочені до лісостепової та степової зон. Дотепер відомо не більше 20-ти місцезнаходжень. Відома єдина сучасна знахідка виду на території Чорнобильської зони відчуження (Гащак, Влащенко, 2009).

Чисельність і причини її зміни: Ймовірно є критично низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено не більше 30 реєстрацій виду з різною інформативністю даних. Дані динаміки реєстрацій виду свідчать про триваюче зниження чисельності. Можливими причинами цього є зменшення площ стиглих та перестійних насаджень широколистяних лісів з достатньою кількістю дуплистих дерев у районах поширення виду, зниження чисельності комах певних екологічних та розмірних груп.

Особливості біології та наукове значення: Є лісовим дендрофільним видом, який пов’язаний у своєму поширенні з дубовими і дубово-грабовими лісами. Населяє ділянки рідколісь високостовбурних стиглих та перестійних насаджень з достатньою кількістю дупел. Крім дупел в якості сховищ зрідка використовує горища та інші частини будівель. Є типовим мігрантом. Розмножується раз на рік. Різновидові виводкові колонії розміщуються у дуплах старих дерев, іноді у будівлях. У червні народжується 1-2 малят.

Морфологічні ознаки: Є найбільшим європейським видом кажанів. Довжина тіла — 84–104 мм, хвоста — 55–65 мм, передпліччя — 63–69 мм; розмах крил — 410–460 мм; маса тіла — 41–76 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид має охоронний статус згідно з додатками Бернської конвенції (1979, додаток II), Боннської конвенції (1985, ІІ), Директиви ЄС про природні помешкання і види (1992, IV), Угодою про збереження популяцій європейських кажанів (1999); Червоним списком МСОП (IUCN, 2009) — кат. NT. В ЧКУ (1994) мав охоронну категорію — «рідкісний». Необхідне виявлення ключових помешкань виду з наданням лісовим чи парковим ділянкам охоронного статусу. Слід посилити контроль щодо залишення дуплистих дерев під час лісогосподарських робіт. Невідкладним заходом є розробка і реалізація Національного Плану дій щодо збереження виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомо, що умови неволі переносить непогано.

Господарське та комерційне значення: Не має.