Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Селітрянка Шобера Nitraria schoberi L.

Селітрянка Шобера (Nitraria schoberi L.) Карта поширення Селітрянка Шобера в Україні

Таксономічна належність: Родина Селітрянкові — Nitrariaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Ірано-туранський стенотопний вид на пн.зх. межі ареалу. Класичний об’єкт флорогенетичних досліджень, єдиний представник роду та родини в Україні.

Ареал виду та його поширення в Україні: Румунія, Нижня Волга, Кавказ, південний схід Західного Сибіру, Казахстан та Середня Азія, Іран, Китай (крайній північний захід). Україні – чорноморське узбережжя Криму: від с. Малоріченського (Алуштинська міськрада) до м. Феодосія. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції нечисленні, кількість локалітетів та чисельність скорочуються.

Причини зміни чисельності: Освоєння та забудова приморської смуги, рекреаційне навантаження, деградація природних місцезростань.

Умови місцезростання: Приморські солончаки, на піщаному або глинистому субстраті. Зростає в угрупованнях класів Asteretea tripolium та Salicornietea fruticosae. Галофіт, псамофіт. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущ до 2 м заввишки. Деякі гілки на кінцях трансформовані у колючки. Листки чергові, цілісні, видовжено-лопатчасті до 2,5-3,5 см завдовжки, на верхівці притуплені, при основі звужені у черешок, цілокраї, дещо м’ясисті. Квітки актиноморфні, п’ятичленні; чашолистки м’ясисті, при основі зрослі; пелюстки вільні, жовтувато- або зеленувато-білі. Плід одногніздний, кістянкоподібний, з червоним або оранжевим м’ясистим екзокарпієм та щільним ямчастим ендокарпієм, кісточка яйцеподібноконічна або видовжено-яйцеподібна. Цвіте у травні-червні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується переважно насінням, рідше вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Спеціальні заходи охорони не вживалися. Рекомендовано створення ботанічних або комплексних заказників для збереження флористичних комплексів літоральної рослинності, а також введення виду в культуру. Заборонено порушення умов зростання, забудову приморських територій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Грунтотвірне, харчове (їстівні плоди), лікарське та вітамінне, фітомеліоративне (закріплення пісків).

Джерело: Бобров, 1965; ЧКУ, 1996.