Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Нектароскордій болгарський Nectaroscordum bulgaricum Janka (N. dioscoridis auct. non (Sm.) Stank., N. meliophilum Juz., N. siculum (Ucria) Lindl. subsp. bulgaricum (Janka) Stearn; Allium bulgaricum (Janka) Prodán)

Нектароскордій болгарський (Nectaroscordum bulgaricum Janka (N. dioscoridis auct. non (Sm.) Stank., N. meliophilum Juz., N. siculum (Ucria) Lindl. subsp. bulgaricum (Janka) Stearn; Allium bulgaricum (Janka) Prodán)) Карта поширення Нектароскордій болгарський в Україні

Таксономічна належність: Родина Цибулеві — Alliaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом на його пн. межі. Представник оліготипного роду.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Середземномор’я (о. Кіпр), Мала Азія, Зх. Кавказ, Балкани. В Україні — у Гірському Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька локалітетів. Популяції малі за розмірами (до кількох десятків м2). У межах локалітетів вид зростає щільно, що свідчить про вегетативне розмноження за допомогою цибулин.

Причини зміни чисельності: Незважаючи на наявність достатньої кількості відповідних екотопів, рідко трапляється. Це свідчить про існування досі не встановленого лімітуючого фактору. Рослини зривають на букети, ймовірно, цибулини знищуються як харчовий продукт дикими свинями.

Умови місцезростання: Екологічна специфіка погано вивчена. Тінисті та освітлені скельнодубові, грабовоскельнодубові та букові ліси, лісові поляни на свіжих бурих гірсько-лісових збагачених карбонатами ґрунтах. Рідко трапляється в угрупованнях союзу Paeonio dauricaeQuercion petraeae (кл. Querco-Fagetea), на узліссях. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 70– 120 см заввишки. Цибулина майже куляста, з шкірястими оболонками, що розколюються. Стебло прямостояче, гладеньке. Стеблових листків 3–4, прикореневі широколінійні гладенькі, до 40 см завдовжки, 1–2 см завширшки. Верхній листок майже без пластинки, у вигляді піхви, яка обгортає стебло. Суцвіття нещільний, пучкуватий зонтик, в основі якого знаходиться опадне покривало, квітки розташовані на довгих звисаючих квітконіжках. Оцвітина широко-дзвоникоподібна, у нижній частині жовтувато-зелена, у верхній фіолетова. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням та цибулинами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку як N. meliophilum, охороняють у Кримському ПЗ. Доцільно розширити межі «Хапхальського» заказника загальнодержавного значення, провести облік та контролювати стан популяцій. Заборонено порушення умов місцезростань, суцільні рубки лісів, зривання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, харчове.

Джерело: Шеляг-Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985; ЧКУ, 1996.