Некера Мензіса Neckera menziesii Drumm. (Metaneckera menziesii (Drumm.) Steere)
|
Таксономічна належність: Родина Некерові — Neckeraceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Раритетний середземноморський вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна та Пд. Європа, Кавказ, Пд.-Зх. Азія (Туреччина), Пн. Африка, Пн. Америка (Каліфорнія). Знайдено в Гірському Криму: масив Карабі-яйла, печера Бузлук; Кримський природний заповідник, Пд. берег (г. Аю-Даг). Адм. регіони: Кр. Чисельність та структура популяцій: Трапляється окремими невеликими дернинками. Причини зміни чисельності: Не з’ясовані. Умови місцезростання: Затінені вапнякові скелі. Загальна біоморфологічна характеристика: Дернинки зелені або темно-зелені, слабкоблискучі. Вторинні стебла до 10–15 см завдовжки, перисторозгалужені, з численними парафіліями. Листки симетричні, язикоподібні, на верхівці заокруглені або тупозагострені, глибоко поперечнохвилясті, від середини до верхівки тонкозубчасті. Жилка проста або вгорі нерівно-вилчаста. Коробочка занурена в перихецій або трохи виступає з нього. Дводомна рослина. Розмножується вегетативно та спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Кримському ПЗ та ландшафтному заказнику «Аю-Даг». Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Абрамова, 1965; Сапегин, 1910; ЧКУ, 1996; Steere, 1967. |