Таксономічна належність: Родина Геастрові — Geastraceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Трапляється спорадично. В Європі тяжіє до пд. та пд.-сх. регіонів континенту.

Ареал виду та його поширення в Україні: Спорадично трапляється на всіх континентах, окрім Антарктиди. В Україні зібраний на території Харківського Лісостепу, Правобережного та Старобільського злаково-лучних Степів, Лівобережного злакового Степу та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Кд, Хр, Лг, Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодиноко, зрідка групами з 2–3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності: Руйнування місць зростання через вирубування насаджень на піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають навіть рубки-очищення.

Умови місцезростання: Термофільний, сапротрофний вид, росте на піщаних ґрунтах соснових і сосново-листяних (особливо акацієвих) лісів; трапляється на піщаних купах, прибережних дюнах тощо.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла спочатку приплюснуто-кулясті, 2–10 см завширшки, 4–5 см заввишки, біля основи звужені, рудуваті, рудувато-коричневі. Екзоперидій рудувато-коричневий, у свіжому вигляді товсто-м’ясистий, згодом щільний, твердий і дуже ламкий, при дозріванні розривається до половини або майже до основи на 7–10 загострених на кінцях лопатей, які здебільшого дуже вигинаються донизу і піднімають плодове тіло над ґрунтом. Ендоперидій тонкий, спочатку сірувато-білуватий, згодом жовтувато-коричневий, горбкуватий, біля основи звужується, утворюючи декілька шийкоподібних виростів, які з’єднують його з екзоперидієм; на опуклому боці ендоперидію помітні численні округлі отвори, через які вивільняються спори. Під ендоперидієм знаходиться рудувато-коричнева порошиста глеба, 1,5–7,5 см, здебільшого 4 см завширшки. Спори кулясті, 6–7,5 (до 11) мкм у діаметрі, світлокоричневі, з видовженими сосочкоподібними бородавками. Капіліцій нитчастий, з коротких, до 2 мм завдовжки, загострених гіф, звивистий, гачкоподібно зігнутий, інколи розгалужений, часто з шипастими виростами. Плодові тіла з’являються восени і довго зберігаються. Наґрунтовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Луганському ПЗ (СтаничноЛуганське відділення), НПП «Гомільшанські ліси», а також у Нікітському ботанічному саду і у дендропарку «Веселі Боковеньки» (Кіровоградська обл.). Доцільно створити ботанічні заказники в місцях зростання виду. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Бере участь у процесах гумусоутворення.