Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України. Останнім часом європейський підвид виду відокремлюють в самостійний вид — M. oxygnathus (Monticelli, 1885).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Африка та Пд. Європа, Кавказ, Мала та Центральна Азія, на сх. — до Гімалаїв. В Україні — в Криму, Закарпатті та Середньому Придністров’ї.

Чисельність і причини її зміни: В межах свого поширення в Україні вид є відносно чисельним. Є одним з домінантів печерних скупчень рукокрилих у Кримському регіоні.

Причини зміни чисельності: зменшення кількості придатних сховищ, непокоєння у сховищах; пряме знищення; вигнання зі сховищ; погіршення кормової бази.

Особливості біології та наукове значення: Влітку самиці формують виводкові колонії від декількох десятків до декількох тисяч особин, що розташовуються у печерах, каменоломнях, гротах, на горищах. Нерідко оселяються в одному сховищі з підковоносом великим та довгокрилом. Самці та ялові самиці оселяються окремо або розташовуються у тому ж сховищі, що й материнська колонія (але поза нею), іноді утворюючи колонії до тисячі особин. Народження молодих припадає на кінець травня–червень. Молоді починають літати у віці 3–4 тижнів після народження. Парування починається в серпні та продовжується протягом осені. Зимують в підземних сховищах природного та штучного походження, де можуть утворювати скупчення в кілька тисяч особин. Можливо, що деяка частина популяцій цього виду на зиму мігрує за межі України. Полює, головним чином, на відкритому просторі (луки, поля), здобич збирає з поверхні землі або ловить у повітрі. Основу трофічного списку виду складають прямокрилі, а також жуки. Самиця приносить 1 маля один раз на рік. Співвідношення статей серед молодих — рівноцінне. Разом з нічницею великою представляють пару видів-двійників. Потребують уточнення: таксономічний статус виду, питання щодо наявності та ступеня гібридизації його популяцій з M. myotis. Є регулятором чисельності комах, у тому числі — шкідників. Сховища великих колоній можуть служити джерелом природного добрива — гуано.

Морфологічні ознаки: Нічниця великих розмірів. Вуха порівняно довгі. Трагус дорівнює 1/2 висоти вушниці. Літальна перетинка кріпиться до основи пальця. Епіблеми немає. Забарвлення спини сірокоричневе, черева — сіре або білясто-сіре.

Режим збереження та заходи охорони Охоронні категорії: EUROBATS; Бернська конвенція (Додаток II), Боннська конвенція (Додаток II); МСОП: LC. Першочергові заходи охорони мають включити: заповідання та збереження сховищ виду; поширення інформації серед населення щодо кажанів та необхідності їх охорони.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Не має.