Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Мікромерія чебрецелиста Micromeria serpyllifolia (M.Bieb.) Boiss. (Clinopodium serpyllifolium (M.Bieb.) Kuntze; M. fruticosa (L.) Druce subsp. serpyllifolia (M.Bieb.) P.H.Davis; Nepeta serpyllifolia M.Bieb.)

Мікромерія чебрецелиста (Micromeria serpyllifolia (M.Bieb.) Boiss. (Clinopodium serpyllifolium (M.Bieb.) Kuntze; M. fruticosa (L.) Druce subsp. serpyllifolia (M.Bieb.) P.H.Davis; Nepeta serpyllifolia M.Bieb.)) Карта поширення Мікромерія чебрецелиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий ендемічний вид, єдиний в Україні представник середземноморського роду. Проте, за новими філогенетичними даними може бути перенесений до роду Clinopodium.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, Кавказ, Мала Азія. В Україні тільки в пд.-зх. передгірної та гірської частини внутрішної гряди Криму. Бахчисарайський р-н, підніжжя г. Челтера, печерні м. Тепе-Кермен та Мангуп-Кале, пн. схили р. Бельбек, стінки штучних печер поблизу м. Інкерман, підніжжя г. Утюг біля с. Куйбишево. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за розміром, їх чисельність дуже незначна. Ареал виду помітно скорочується.

Причини зміни чисельності: Вузька екологічна амплітуда, низька конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: На сх. частинах скель, у гротах, вапнякових схилах, стінах штучних печер. Росте в тріщинах та виступах, де накопичується ґрунт. Зустрічається в угрупованнях асоціації Asplenio-Micromerietum serpyllifoliae кл. Asplenietea trichomanis. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Півкущик. Стебла чисельні, прямостоячі або лежачі, 15–30 см заввишки, тонкі, шовковисто-волосисті, як і вся рослина, вище середини розгалужені. Листки короткочерешкові, довгасто-яйцеподібні або яйцеподібні, цілокраї чи невиразно виїмчасто-зубчасті. Суцвіття волотисте, багатоквіткове, приквітки лінійно-ланцетні, дрібні. Квітконіжки довгенькі, тонкі. Чашечка трубчасто-дзвоникоподібна, 2,5–3 мм завдовжки, з дрібними широкотрикутними зубцями, у п`ять-шість разів коротшими за її трубочку. Віночок утроє довший за чашечку, світло-ліловий. Горішки довгасті, близько 1 мм завдовжки і 0,5 мм завширшки, темно-бурі, вище середини залозисто-пухнасті. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють на території пам`яток природи загальнодержавного значення «Мангуп-Кале» та «Бельбецький Каньйон». Необхідно постійно контролювати стан популяцій та культивувати в штучних умовах. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання, штучне заліснення місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, антисептичне, антиоксидантне, протиерозійне.

Джерело: Голубев, 1996; Корженевский, Клюкин, 1989; Мо- сякин, 1999; Флора Европейской части СССР, 1978; ЧКУ, 1996; Bräucher, Meimberg, Abele, Heubl 2005.