Сколія-гігант Megascolia maculata (Drury, 1773)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Сколієві оси (Scoliidae). Один з близько 45-ти видів роду Scolia у фауні Палеарктики та один з 7 -ми видів в фауні України. Природоохоронний статус: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює Пд. Європу, Пн. Африку, Кавказ, Закавказзя, Зх. та Середню Азію. В Україні переважно на пд. від лінії Київ — Харків (на Лівобережній Україні знайдено на пн. Черніговської обл.). Чисельність і причини її зміни: Зустрічаються відносно рідко (поодинокі особини), проте інколи поблизу тваринницьких ферм трапляється досить велика кількість сколій. Особливості біології та наукове значення: У фазі личинки — паразит, у фазі імаго — фітофаг. Дає 1 генерацію на рік. Літ імаго — з середини травня до серпня включно. Імаго живляться нектаром квіток різноманітних рослин, частіше складноцвітих (будяки та інші), личинки — паразити личинок жуканосорога (іноді інших великіх пластинчастовусих жуків). Самка у компостних купах та ґрунті розшукує личинку хазяїна, яку паралізує, після чого відкладає на її тіло яйце. Личинка сколії-гіганта зимує у ґрунті в довгасто-овальному коконі. На лялечку перетворюється у кінці квітня–травні. Морфологічні ознаки: Від інших сколій відрізняються більшою довжиною тіла (26–33 мм), наявністю трьох радіомедіальних комірок на передніх крилах і відносно більш довгим тім’ям. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Фактори загрози або лімітування, а також зростання чисельності виду не з’ясовані. У місцях масового розмноження цього виду (біля ферм) доцільно залишати компостні купи. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Не проводилися. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Штейнберг, 1962; Тобиас, 1978; ЧКУ, 1994; Шешу- рак, Вобленко, 1996, 1997; Шешурак, 2000. Автори: А.Г. Котенко, В.М. Єрмоленко, П.Н. Шешурак Фото: Т.І. Пушкар |