Меезія довгоніжкова Meesia longiseta Hedw.
|
Таксономічна належність: Родина Меезієві — Meesiaceae. Природоохоронний статус виду: Зниклий. Наукове значення: Реліктовий вид льодовикового періоду. Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, о-в Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, Кавказ, Урал, Азія, Пн. і Центральна Америка. Знайдено на Лівобережному Поліссі (окол. Києва, Дарницький лісопарк, біля оз. Рибне) та в Правобережному Лісостепу (Вінницька обл., болото по р. Згар біля Літина). Адм. регіони: Кв, Вн. Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, зростає як домішка до інших болотних мохів. Відомі місцезростання цього виду в нашій країні, ймовірно, вже знищені. Причини зміни чисельності: Осушення боліт та інші меліоративні роботи. Умови місцезростання: Торфові евтрофні болота. Загальна біоморфологічна характеристика: Дернинки нещільні, до 10 см заввишки, вгорі зелені, внизу чорнуваті. Стебло прямостояче, просте, шести- восьмирядно облиснене. Листки видовженояйцеподібні, дещо кілясті, з плоскими і цілокраїми чи у верхівці зубчастими краями. Дводомний. Коробочка видовжено грушоподібна, жовто-коричнева, на червонуватій ніжці. Розмножується спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду. Необхідні пошуки нових місцезнаходжень цього виду на Українському Поліссі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Бачурина, Мельничук, 1989; Вірченко, 2006. |