Люцерна приморська Medicago marina L.
|
Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, Кавказ. В Україні — Крим, Тарханкутський п-ів (с. Оленівка Чорноморського р-ну), окол. м. Севастополя та Причорномор’я (Херсонська обл. о. Тендрівська коса). Адм. регіони: Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Кримська популяція (Тарханкутський п-ів, с. Оленівка) ізольована, площею понад 2 га, з компактно-дифузною структурою, регресивна. Існує в умовах надмірних рекреаційних та пасквальних навантажень. Спостерігається стабільне щорічне скорочення чисельності особин та площі популяції. Поновлення забезпечується переважно вегетативним шляхом. У віковому спектрі переважають генеративні особини. Щільність популяції становить 5–10 парціальних кущів на 1 м2. Інтенсивне випасання та рекреація піщаного пляжу негативно позначається на життєвості особин популяцій та показниках насіннєвої продуктивності. Популяції в окол. м. Севастополь уже зникли. Тендерівська популяція, що знаходиться в умовах заповідності, життєва, повночленна, стійка. Поширення виду компактно-дифузне. На 1 м2 нарахується 3–15 особин. Насіннєве відтворення задовільне, хоча переважає вегетативне. Причини зміни чисельності: Стенотопність та низька конкурентна здатність виду, випасання худоби та рекреаційні навантаження на літоральні екосистеми. Умови місцезростання: Приморські піски. Угруповання знаходяться на місці контакту кл. Ammophiletea та Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічний трав’яний полікарпік 10–30 см заввишки з стрижневим коренем та каудексом, густоопушений. Стебла розпростерті, підземні частини стебел довгі та тонкі. Листки трійчасті, 5–8 мм завдовжки, листочки обернено-яйцеподібно-клинуваті, знизу білуваті, зверху сіро-зелені від густих м’яких білих волосків. Віночок 6–8 мм завдовжки, жовтий. Чашечка дзвоникувата, з трикутно-ланцетними гострими зубцями. Суцвіття головчаста китиця з 5–16 квіток. Біб 5–6 мм в діаметрі, тричі спірально закручений, густо опушений. Цвіте в квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У Тарханкутському НПП необхідно включити до зони особливої охорони частину узбережжя на окол. с. Оленівки з найбільшою щільністю популяції, постійно контролювати їх стан. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання, заповідного режиму, випас, облаштування місць рекреації. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, фітомеліоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне. Джерело: Определитель высших растений Крыма, 1972; Определитель высших растений Украины, 1987; ЧКУ, 1996. |