Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Левкой запашний Matthiola fragrans Bunge

Левкой запашний (Matthiola fragrans Bunge) Карта поширення Левкой запашний в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісний вид на пд.-зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх.-євразійський зх.-сибірський вид, поширений від бас. р. Сіверський Донець до Південноуральського плато, а також на пд. Зх. Сибіру, пн.-зх. Казахстану. В Україні трапляється по крейдяних відшаруваннях в бас. р. Сіверський Донець (Донецький кряж, пд. відроги Середньоруської височини). Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, середня щільність дорівнює 2–3 особини на 1 м2, іноді має високу щільність. Площа популяцій від 0,1 га до 20 га.

Причини зміни чисельності: Промислова розробка крейди, неконтрольоване випасання худоби, насадження лісу на крейдяних схилах; вузька екологічна амплітуда виду.

Умови місцезростання: Крейдяні відшарування по схилах берегів річок, балках, рідше на рухливих осипах крейди у підніжжя схилів (переважно пд. або сх. експозиція). Угруповання кл. Helianthemo-Thymetea (порядок Thymo cretacei-Hyssopetalia cretacei). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна білувато-шерстистоповстиста трав’яна рослина 20–50 см заввишки. Стебла прості або галузисті, при основі здерев’янілі. Прикореневі листки черешкові, чисельні, від виїмчасто-зубчастих до пірчасторозсічених, по краю часто хвилясті; стеблові листки — сидячі. Суцвіття — китиця, квітки брудно жовтувато-бурі, 20–25 мм завдовжки, 2,5–3 мм завширшки, пелюстки з лінійним відгином. Плоди — сплощені прямостоячі опушені стручки до 11 см завдовжки, 2,5–3 мм завширшки. Цвіте в кінці травня — на початку липня, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Стрільцівський степ» Луганського ПЗ і у відділені «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, а також у ботанічних заказниках та заповідних урочищах. Рекомендується виявляти нові місцезнаходження, контролювати стан популяцій, вирощувати у ботанічних садах. Необхідно створити ботанічні заказники в окол. с. Весела Тарасівка Лутугінського р-ну і с. Попівка Краснодонського р-ну в Луганській обл. Заборонено порушення умов місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Абрамова, 1973; Горелова, Алехин, 2002; Кондра- тюк, Бурда, Остапко, 1985; Красная книга РСФСР, 1988; Луганский государственный заповедник, 1988; Остапко, 2001; Редкие и исчезающие виды растении, грибов и лишайников Ростовской о