Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Людвігія болотна Ludwigia palustris (L.) Elliott

Людвігія болотна (Ludwigia palustris (L.) Elliott) Карта поширення Людвігія болотна в Україні

Таксономічна належність: Родина Онагрові — Onagraceae.

Природоохоронний статус виду: Зниклий в природі.

Наукове значення: Дуже рідкісний центральноєвропейський вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична і Центральна Європа, Середземномор’я, Мала Азія, Іран, Пн. Америка, Пд. Африка. В Україні траплявся на Закарпатській низовині. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції траплялися рідко і були малочисельними.

Причини зміни чисельності: Слабка конкурентноздатність (займає майже незарослі мулисті субстрати). Потерпає від різкої зміни гідрологічного режиму водойм і боліт, насамперед внаслідок осушення.

Умови місцезростання: Міководдя невеликих слабкопроточних водойм, торфово-мулисті ділянки навколо боліт. Росте у воді, але виступає над поверхнею. Індикатор ацидофільних водойм, піщаних, торфово-мулистих донних відкладів, ділянок, що характеризуються періодичним спадом води (Nanocyperion flavescentis). В Закарпатті в угрупованнях союзів Littorellion uniflorae, Elatini-Eleocharition ovatae, виступає як асектатор. Гідрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна трав’яна рослина із сланким висхідним стеблом, 10–50 см заввишки, із коренями, що відходять від вузлів та занурені у воду. Кореневище ниткоподібне, плагіотропне. Стебло чотиригранне, часто виступає над поверхнею води, листки супротивні, блискучі, блідо-зелені, нерідко з червонуватим відтінком. Квітки поодинокі у пазухах листків, майже сидячі, з двома приквітками. Пелюстки відсутні. Чашолистків, що залишаються при плодах, чотири. Плід чотиригніздна багатонасінна коробочка. Насінини гладенькі, блискучі. Цвіте в травні– серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Слід продовжити пошуки рослини в урочищі Чорний Мочар на Закарпатті, з метою виявлення вцілілих місцезнаходжень та встановлення режиму охорони. Потребує культивування в ботанічних садах і репатриації в природі. Заборонено порушення умов зростання, меліорацію на прилеглих територіях.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозакріплююче.

Джерело: Андрієнко, 1996; Макрофиты — индикаторы из- менений природной среды, 1993; ЧКУ, 1996.