Морський чорт європейський Lophius piscatorius Linnaeus, 1758
|
Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Вудильникоподібні (Lophiіformes), родина — Вудильникові (Lophiidae). Один з 8-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантичні прибережні води (вздовж узбережжя Європи та Африки), Середземне, Мармурове і Чорне моря, протока Босфор. В Україні у Чорному морі відзначався поблизу пд. берегів Кримського п–ва та о. Зміїного. Чисельність і причини її зміни: Надзазвичай мала; рідкісна риба. Причини зміни чисельності не з’ясовані. Особливості біології та наукове значення: Глибоководна зона морів та океанів глибиною до 2000 м. Виявлений в межах шельфу на глибинах 50–200 м, іноді наближається до берега на глибину як мінімум 10 м. Донна риба, хижак (полює на жертви із засідок); не тільки плаває, а й пересувається по дну, «стрибає» на пристосованих для цього парних плавцях. Нереститься у Середземному морі і Атлантичному океані на глибинах 500–1000 м. Плодючість близько 1 млн. ікринок. Розвиток із складним метаморфозом. Досягаючи завдовжки 20 см, молодь починає активно переміщуватись у місця з меншими глибинами. Зростаючи, вона переходить від пелагічного до придонного способу життя. Молодь живиться дрібними організмами планктону, дорослі — вищими ракоподібними, рибами різних розмірів та іншими організмами. Корм здобувають поблизу дна й у товщі води. Морфологічні ознаки: Форма тіла cвоєрідна. Голова дуже велика, притиснута зверху, значної ширини, тіло за нею доволі різко звужується і переходить у тонкий хвостовий відділ. Є короткий плечовий шип, трикінцевий чи двокінцевий. На верхньо-передньому боці голови наявне вудлище з розширенням на кінці — видозмінений передній промінь спинного плавця. Над невеликими очима є масивний кістковий гребінь. За заднім краєм голови — пара клапанів зябрових отворів. Рот величезний, широкий, з потужними гострими зубами на щелепах. По боках нижньої частини тіла тягнеться торочка коротких виростів. Найбільша довжина тіла до 150 см, маса до 20 кг; у Чорному морі зустрічаються лише молоді особини завдовжки до 76 см і масою до 9 кг. Забарвлення верхньої частини тіла темнобуре, часто з світлими і темними плямами під колір дна, зокрема кам’янистого; нижній бік тіла світло-сірий; кінці грудних і черевних плавців знизу чорнуваті. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до ЧКУ, 1994. Слід заборонити вилов виду як мінімум на 10 років, виявити місця його перебування і встановити там заповідний режим. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має. Джерело: Световидов, 1964; Мовчан, 2006. Автор: А.І. Смірнов Малюнок: І.В. Маханьков |