Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жимолость голуба (жимолость синя) Lonicera caerulea L.

Жимолость голуба (жимолость синя) (Lonicera caerulea L.) Карта поширення Жимолость голуба (жимолость синя) в Україні

Таксономічна належність: Родина Жимолостеві — Caprifoliaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемік флори Європи, реліктовий диз’юнктивноареальний вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Європи (Піренеї, Альпи, Балкани, Карпати, гірське пасмо Шумава). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Відомо чотири локалітети на г. Петрос (Чорногора) на висоті 1650–1750 м н. р. м.: у верхів’ї струмка Студений (два локалітети), на пд.-сх. схилі в ур. Ступи, на пн.-зх. схилі в окол. с. Кваси. В ур. Ступи після випалювання рослинності в 1995–1996 рр. лишилось лише три кущі. Біля витоку струмку Студений на площі 3 га збереглось 500 особин виду, менше 1% з них припадає на молоді особини віком до 10 років.

Причини зміни чисельності: Випалювання та вирубування деревно-чагарникового криволісся, випасання худоби.

Умови місцезростання: В ялинових лісах (союз Vaccinio-Piceion) та в угрупованнях сосни гірської (союз Pinion mughi). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Розгалужений кущ до 1,3 м заввишки. Гілки з буруватою корою, яка розщепляється на довгасті смуги, що відслонюються від стовбурця і звисають. Листки довгасто-еліптичні або яйцеподібно-довгасті, 2,5(0,8–4,5) см завдовжки та 1(0,4–3) см завширшки, загострені або тупуваті, біля основи закручені, розсіяноволосисті, молоді — злегка опушені. Квітки на квітконіжках, коротших від віночка. Віночок жовтувато-білий, зовні опушений, 12–15 мм завдовжки. Тичинки виступають з віночка, маточка довша від тичинок. Чашечка маленька, з малопомітними зубцями. Супліддя утворене двома повністю або до середини зрослими ягодами, вкритими спільним покривалом. Цвіте в червні — на початку липня. Розмножується насінням. Плодоношення слабке і не регулярне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно запровадити суворий режим охорони усіх місцезнаходжень на г. Петрос. Заборонено вирубування криволісся, випасання худоби, випалювання рослинності.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, їстівне, протиерозійне.

Джерело: Игошина, 1955; Флора УРСР, 1961.