Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Наскельниця лежача Loiseleuria procumbens (L.) Desv. (Azalea procumbens L., Chamaecistus procumbens (L.) Kuntze)

Наскельниця лежача (Loiseleuria procumbens (L.) Desv. (Azalea procumbens L., Chamaecistus procumbens (L.) Kuntze)) Карта поширення Наскельниця лежача в Україні

Таксономічна належність: Родина Вересові — Ericaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий аркто-альпійський вид в ізольованому локалітеті.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений в Арктиці, горах Скандинавії та Срередньої Європи (ізольовані локалітети від Піренеїв до Сх. Карпат), у горах Центральної Азії, Далекого Сходу, Японії, Пн. Америки до 70º п.ш. В Україні на невеликих площах у верхній частині субальпійського та в альпійському поясах Чорногори. Є вказівки про знаходження на Свидовці та в Мармароських Альпах. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції складаються з клонів площею до 1–1,5 м2. На деяких невеликих ділянках утворює суцільний подушкоподібний килим. В останні 20 років спостерігається зменшення таких фрагментів через антропогенний вплив.

Причини зміни чисельності: Депресивний стан ізольованих популяцій. Неконтрольована рекреація, механічне пошкодження й знищення рослин.

Умови місцезростання: Сухі, кам’янисті полонини в альпійському та субальпійському поясі, відшарування, кам’яні розсипища. На кислих гірсько-лучних альпійських оторфованих ґрунтах та ініціальних ґрунтах відслонень на висотах понад 1600 м н. р. м. Характерний вид угруповань союзів Loiseleurio-Vaccinion та Cetrario-Loiseleurion, трапляється в угрупованнях порядку Caricetalia curvulae. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Сланкий, розгалужений, густо улиснений кущик, 10–35 см заввишки. Листки супротивні, з вузько-еліптичними пластинками, на коротких, зверху жолобчастих черешках, цілокраї, із загнутими вниз краями, зверху блискучі, темно-зелені, знизу білуваті від густої повсті, з широкою середньою жилкою, товсті, шкірясті, зимовозелені. Квітки зібрані по 2–5 в зонтикоподібні китиці на кінцях гілок. Частки чашечки яйцеподібно-ланцетоподібні, гоструваті, червонуваті, як і квітконіжки. Віночок 4–5 мм завдовжки, удвічі довший за чашечку, від третини до половини надрізаний на яйцеподібні, гоструваті частки, рожевий або білий. Коробочка еліптична. Цвіте в червні–серпні, насіння розсівається у травні–липні наступного року. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ, Карпатському НПП. Необхідний моніторинг популяцій, пошуки виду на Свидовці та в Мармароських Альпах. Оптимальним для збереження є режим абсолютної заповідності. Заборонено порушення умов існування та збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне, медоносне.

Джерело: Флора УРСР, 1957; Červená kniha, 1999; Sanda, Claudia, Biţă-Nicolae, Barabaş, 2003.