Таксономічна належність: Родина Лобарієві — Lobariaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Гірський лишайник на зх. межі ареалу, дуже чутливий до змін лісових екосистем та забруднення повітря.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Мала Азія, Кавказ, Пн. Африка, Нова Зеландія. Українські Карпати. Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя чисельність виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.

Причини зміни чисельності: Вирубування гірських лісів, забруднення повітря (промислові гази, кислотні дощі).

Умови місцезростання: Гірський лісовий пояс, іноді — субальпійський; переважно стовбури старих буків, кленів (рідше — інших листяних порід) і смерек, вкриті мохом скелі.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань великолистувата (до 15–25 см завширшки), кругляста, шкірясто-жорстка, світлосірувата, сірувато-сиза. Поверхня слані матова, в центрі нерідко поперечно зморщена, зісподу — світло-коричнювато-жовтувата, з коротким опушенням. Лопаті завширшки 0,5–2 см, круглясто-вирізані, на периферії з вузькими смугами, загорненими донизу. Апотеції (1–4 мм у діаметрі) сидячі, утворюються рідко, переважно у центральній частині слані. Розмножується нестатевим (короткопаличкоподібними пікноконідіями, фрагментами слані) та статевим (4-, рідко 2-клітинними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ, Ужанському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.