Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ліннея північна Linnaea borealis L.

Ліннея північна (Linnaea borealis L.) Карта поширення Ліннея північна в Україні

Таксономічна належність: Родина Жимолостеві — Caprifoliaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Гляціальний реліктовий вид на пд. межі ареалу, представник філогенетично відокремленого роду, що інколи виділяється в окрему родину Linnaeaceae.

Ареал виду та його поширення в Україні: Трапляється у тундровій, лісотундровій, бореальній зонах і в усіх субальпійських поясах Євразії від Шотландії і Скандинавії до Камчатки й Сахаліну. В Україні — Карпати. Окремі локалітети наводилися також для рівнинної частини України у Поліссі та Лісостепу (у тому числі Львівська обл., окол. мм. Києва, Харкова), але ці популяції вже втрачені. Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція, пн.-сх. макросхил г. Пожижевська, висота 1435–1440 м н. р. м. Яремчанський р-н Івано-Франківської обл.; вперше знайдене в 1954 р., займає площу 10,4 м2, загальна чисельність особин — 13150, серед яких домінують віргінільні вегетативного походження. Генеративного поновлення не виявлено.

Причини зміни чисельності: Зміна освітлення поверхні ґрунту та осушення торфових покладів, які відбулися внаслідок руйнації у 1984 р. сніговою лавиною деревостану Picea excelsa, призвели до розпаду популяції на фрагменти та відмирання значної кількості особин.

Умови місцезростання: Зростає у складі синузії Sphagnum quinquefolium, підсоюзу Vaccinio-Piceion, яка являє собою перехід смерекових лісів до субальпійських стлаників союзу Pinion mughi. Ґрунт бурий лісовий. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічний вічнозелений півкущик з лежачими вкоріненими дерев’яніючими стеблами. Листки дрібні, шкірясті, темнозелені, розміщені попарно на стеблі. Генеративний пагін висотою 5–8 см, з двома біло-рожевими квітками, спрямованими в різні боки. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується вегетативно і насіням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Говерлянському заповідному лісництві Карпатського НПП. Необхідно провести лавинопопереджувальні заходи в локалітеті, контролювати стан популяції. Заборонено збирання рослин, гербаризіцію, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, лікарське.

Джерело: Козій, 1954; Флора УРСР, 1961; Царик, Малиновський, 1995; ЧКУ, 1996.