Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Льонок бессарабський Linaria bessarabica Kotov (L. biebersteinii auct. non Besser)

Льонок бессарабський (Linaria bessarabica Kotov (L. biebersteinii auct. non Besser)) Карта поширення Льонок бессарабський в Україні

Таксономічна належність: Родина Веронікові — Veronicaceae.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Ендемічний вид із середземноморськими генезисними зв’язками, близько споріднений з L. biebersteinii Besser.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн-зх. Причорномор’я (зх.), плато Добруджа (Румунія). В Україні рослина відома лише з класичного місцезростання: Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Лісне. Адм. регіон: Од.

Чисельність та структура популяцій: Популяція повночленна, переважно з дифузною або груповою просторовою структурою. Щільність популяції — 3–5 особин на 1 м2. Чисельність незначна, але стабільна.

Причини зміни чисельності: локальний характер популяцій, знищення та руйнування екотопів, характерних для виду, рекреаційні та пасквальні навантаження на екосистеми.

Умови місцезростання: Степові схили, серед заростей степових чагарників, на узліссях та галявинах байрачних лісів. Класичне місцезростання виду являє собою ділянки злаково-різнотравних фітоценозів серед лісу паркового типу з домінуванням дуба звичайного. Угруповання кл. Trifolio-Geranietea, Rhamno-Prunetea, Festuco-Brometea. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний стрижневокореневий полікарпик 30–70 см заввишки. Стебла нечисленні, прямостоячі або висхідні, голі або внизу розсіяно-волосисті, густо улиснені. Листки лінійні, 1–3 мм завширшки, загострені. Квітки 20–25 мм завдовжки, зібрані в густі китиці, віночок яскраво-жовтий з оранжевою випуклістю. Плід коробочка. Цвіте в червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють в заказнику загальнодержавного значення «Староманзирський» (Тарутинський р-н Одеської обл.). Необхідні вивчення поширення виду в Україні та моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин, гербаризація, порушення умов місцезростання (заліснення інтродукованими видами, проведення надмірного випасання худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, медоносне.

Джерело: Европейский красный список животных и расте- ний, 1992; Флора европейской части СССР, 1981; Флора УРСР, 1960; ЧКУ, 1996.