Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Кермек чурюкський Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov (Statice tschurjukiensis Klokov; L. tomentellum auct. non (Boiss.) Kuntze; L. dubium Gamajun. ex Klokov)

Кермек чурюкський (Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov (Statice tschurjukiensis Klokov; L. tomentellum auct. non (Boiss.) Kuntze; L. dubium Gamajun. ex Klokov)) Карта поширення Кермек чурюкський в Україні

Таксономічна належність: Родина Кермекові — Limoniaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид (можливо, гібридогенний, виник внаслідок давньої гібридизації L. gmelinii та L. tomentellum).

Ареал виду та його поширення в Україні: Причорноморсько-приазовський ендемік (пд. України, Сх. Приазов’я, Нижній Дон), трапляється на узбережжі Сиваша та прилеглих територіях. Адм. регіони: Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції численні (Чаплинський р-н ур. Ад; Новотроїцький р-н: Молоканський п-ів, оз. Овер’янівське, о. Чурюк, о. Чурюк-Туб, с. Василівка, с. Новомихайлівка, п-ів Тюбек; Генічеський р-н: п-ів Чонгар, о. Куюк-Тук; Красноперекопський р-н: с. Новоолександрівка, с. Перекоп, с. Ішунь; Джанкойський р-н: с. Солоне Озеро, п-ів Тюп-Тархан; Євпаторійський р-н, берег оз. Сасик; Сацький р-н, с. Шовковичне), зростає окремими куртинами або невеликими групами, 1–3 (5) особин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, рекреація, сінокосіння, збирання на букети, викопування коріння для лікувальних цілей.

Умови місцезростання: Карбонатні суглинки, рідше приморські солончаки. В угрупованнях кл. FestucoPuccinellietea, Salicornietea fruticosae. Ксерофіт, галофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Сірувато-сизуватий, трав’яний багаторічник. Корінь не дуже товстий (5–10 мм), кореневище потовщене, розгалужене. Квітконосні стебла поодинокі, або в кількості 2–3, прямостоячі, 25–75 см заввишки, 2–4 мм у діаметрі, розгалужені нижче середини, негусто опушені. Прикореневі листки еліптичні, 10–25 см завдовжки, 2,5–9,5 см завширшки, негусто опушені волосками, на верхівці з виїмкою та дрібним кінцевим вістям, до основи клиноподібно звужені. Стеблові лускоподібні листки довгасто яйцеподібно-ланцетні, 1–2 см завдовжки, 4–6 мм завширшки, на верхівці відтягнутозагострені, бурувато-коричневі. Суцвіття розлоге, широке, з вкороченими неплідними гілками у нижній частині. Колоски двоквіткові, зібрані на верхівках гілочок в одно-, дворядні короткі колоси. Чашечка лійкоподібна, 3,5–4 мм завдовжки, при основі зеленкувата, в середній частині світлокоричнева, вгорі синювата. Віночок фіолетовий. Цвіте у липні–вересні. Плодоносить у серпні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Червоного списку Херсонської обл. (2002). Охороняють в Азово-Сиваському НПП. Необхідний контроль стану популяцій. Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, дубильне, лікарське.

Джерело: Бойко, Подгайний, 2002; Коломійчук, 2000; Новосад, 1992.