Язичник сивий Ligularia glauca (L.) J.Hoffm. (L. carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.; L. bucovinensis auct. non Nakai)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae). Природоохоронний статус виду: Зникаючий Наукове значення: Реліктовий ендемік в ізольованих локалітетах на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. сх. Середньої Європи, Трансильванія. В Україні — дуже рідко на Придністров’ї й Покутті. Є вказівки для Чернівецької, Львівської та Закарпатської обл., не підтверджені гербарними зборами. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні з порушеною структурою. У відомих локалітетах за останні 30 років чисельність виду знизилася на 50– 60%. В карстовій лійці біля с. Чортовець в 2007 р. із 35 екземплярів у генеративній стадії перебувало 5–6, в 2009 р. загальне число екземплярів скоротилося до 20. Незважаючи на задовільну насіннєву продуктивність, поновлення незадовільне. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, випалювання старики на схилах, заліснення. В останні роки — інтенсивне викопування для пересаджування на приватні ділянки. Умови місцезростання: Карстові лійки, схили на межі лучностепових угруповань кл. Festuco-Brometea (союз CirsioBrachypodion pinnati), відслонень вапняків, гіпсангідритів та чагарникових угруповань. На малопотужних рендзинах у інсольованих умовах пд., зх., сх. схилів. Мезоксерофіт, кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна сизувато-зеленувата рослина зі вкороченим кореневищем. Стебла прямостоячі, 60–150 см заввишки, прості, внизу голі, вгорі опушені. Нижні листки з крилатим, майже стеблообгортним черешком; пластинка листків широкояйцеподібна або еліптична, 10–18 см завдовжки, 8–12 см завширшки, сиза, цілокрая або трохи зубчаста, гола; інші листки сидячі, стеблообгортні. Кошики в густому гроноподібному суцвітті; обгортка циліндрична, дворядна, з 12–14 листочків; внутрішні листочки її ланцетні, 7–18 мм завдовжки, 2,5–3 мм завширшки, з перетинчастими краями, на верхівці та по краю опушені, зовнішні — вужчі; після достигання плодів усі листочки обгортки зірчасто розпростерті; крайових язичкових квіток 8–10, віночок жовтий, з довгасто-еліптичним відгином; серединні трубчасті квітки численні. Сім’янки довгасті, п’ятигранні, голі; чубок з дуже коротких, жорстких зазубрених волосків. Цвіте в червні — до половини липня, плодоносить у липні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території заказника «Лиса гора» поблизу с. Герасимів ІваноФранківської обл., але чисельність популяції критична. Необхідні пошуки нових популяцій та ренатуралізація виду. Заборонено збирання рослин, руйнування екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Дідух, Павлюк, 2008; Флора УРСР, 1962. |