Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Присоскопероподібні (Gobiesociformes), родина — Присоскоперові (Gobiesocidae). Один з 4-х видів роду; один з 2-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантичні води біля берегів Європи і Африки від Дакара і о-вів Канарських та Селважен до Іспанії і Роскофа біля берегів Франції. Середземне і Чорне моря. В Україні відзначена в Чорному морі біля берегів Кримського п-ва та в пн.-зх. його частині (о. Зміїний).

Чисельність і причини її зміни: Мала з причини створення берегозахисних споруджень і намивання піщаних пляжів, що скорочує нерестові площі виду і, відповідно, веде до зниження його чисельності.

Особливості біології та наукове значення: Риба морська, донна. Живе у частинах моря з солоністю 16–19‰, не поширюючись в опріснені річковими водами ділянки. Тому значно рідкісніша у пн.-зх. частині Чорного моря, ніж біля берегів Криму. Мешкає дуже близько до берега, майже до урізу води, часто у смузі прибою, зазвичай на кам’янистих ґрунтах. Мігрує дуже обмежено, недалеко (біля Кара-Дагу знаходиться частіше у червні, рідше у травні та квітні, майже відсутня в інші місяці). Тримається під камінням, особливо вдень, прикріпившись до дна черевним присоском. Активніша у сутінках, особливо мальки. Плідники завдовжки 5,8–6 см. Плодючість становить 200–400 ікринок. Нерест порційний, у прибережній смузі, майже біля урізу води, на глибині 0,5–1,5 м, на кам’янистих розсипах, проходить з кінця травня до кінця липня, при температурі води 17–19,5°С. Нерестовим субстратом служить нижня поверхня каменю у гнізді, що влаштоване й охороняється самцем. У бухті Омега личинки відмічались з травня по серпень, частіше у товщі води, ніж біля дна. Підростаючи, молодь опускається на дно, живиться мікроскопічними безхребетними, дорослі — ракоподібними і черв’яками. Періодично відбувається линька риб: заміна старої шкіри новою.

Морфологічні ознаки: Тіло довгасте, помірної висоти, дещо розширене у боки. Хвостове стебло зазвичай коротке, стиснене з боків. Голова видовжена, приплюснута зверху, широка. Рило за формою на зразок качиного дзьоба, малої ширини. Біля передніх носових отворів по 1 довгому виросту, задні носові отвори витягнуті у вигляді коротких трубочок. Рот і щелепи помірної величини. Зуби дрібні, спереду зібрані пучком, з боків крупніші, в один ряд. Найбільша довжина тіла до 8 см. Забарвлення кармінове або пурпурно-червоне, іноді коричневе або зеленкувате, темніше на спині й світліше на череві. Між очима 2–3 жовті з темною торочкою, смужки, на потилиці дві овальні плями, оточені двома світлішими кільцями.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.