Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сочевиця східна Lens orientalis (Boiss.) Schmalh. (Ervum orientale Boiss.; Lens culinaris Medik. subsp. orientalis (Boiss.) Ponert; Vicia orientalis (Boiss.) Beg. et Diratz.)

Сочевиця східна (Lens orientalis (Boiss.) Schmalh. (Ervum orientale Boiss.; Lens culinaris Medik. subsp. orientalis (Boiss.) Ponert; Vicia orientalis (Boiss.) Beg. et Diratz.)) Карта поширення Сочевиця східна в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Диз’юнктивноареальний вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, Крим, Кавказ (Закавказзя), Зх. Азія. Для України наводиться лише одне місцезростання виду в Криму (окол. с. Колхозне Балаклавської районної ради м. Севастополя). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відома одна малочисельна популяція, структура якої не досліджена.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив: випасання худоби, витоптування.

Умови місцезростання: На сухих кам’янистих схилах в ялівцевих рідколіссях (союз Jasmino — Juniperion excelsae кл. Quercetea pubescentis — petraeae). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна трав’яна рослина 10–20 см заввишки, з витким розгалуженим стеблом. Листки парнопірчасті, з 6–10 видовженолінійних або овальних листочків, пластинка листка закінчується вусиком. Квітки по 1–3 у пазушних гронах, квітконоси майже дорівнюють листкам. Віночок фіолетово-синій. Біб ромбічний, 7–11 см завдовжки, двонасінний. Цвіте у квітні–травні; плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Рекомендується створювати заказники у місцях зростання виду та контролювати стан популяцій. Заборонено порушення умов місцезростання, випалювання, рубки лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Кормове, ґрунтотвірне, як генетичний матеріал для селекції (вид, споріднений з культурною сочевицею).

Джерело: Лукс, Крюкова, Привалова, 1975; Опред. высших растений Крыма, 1972; ЧКУ, 1996.