Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Чина ряба, чина венеціанська Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. (L. variegatus (Ten.) Gren. et Godr., Orobus variegatus Ten., O. venetus Mill.)

Чина ряба, чина венеціанська (Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. (L. variegatus (Ten.) Gren. et Godr., Orobus variegatus Ten., O. venetus Mill.)) Карта поширення Чина ряба, чина венеціанська в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. Європа, пд. Центральної та Сх. Європи, Мала Азія. В Україні трапляється у Правобережному, дуже рідко у Лівобережному Лісостепу. За останніми даними, поширення виду є значно обмеженіше, а більшість локалітетів була помилково наведена за гібридами L. vernus x L. venetus. Адм. регіони: Чц, Хм, Вн, Чк, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції катастрофічно малочисельні, у багатьох локалітетах вид зник. Найчисленніші оселища відомі в Канівському ПЗ та на Придністров’ї у Чернівецькій обл.

Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, випасання, неконтрольована рекреація, зривання на букети.

Умови місцезростання: Грабово-дубові, грабові та дубові ліси, іноді — у заростях термофільних чагарників (кл. Querco-Fagetea, Quercetea pubescentipetraeae, Rhamno-Prunetea). Мезофіт, сциофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–40 см заввишки. Кореневище розгалужене. Стебло прямостояче, гіллясте. Листки 6–12 см завдовжки, яйцеподібно-видовжені, листочків 4–8; загальна листкова вісь закінчується вістрячком. Квітки (2–6) блідопурпурові, з темнішим прапорцем, зібрані в гроно. Біб 3–4 см завдовжки, з дрібними бурими або червонуватими жилками, голий. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Канівському ПЗ, НПП «Подільські Товтри». Необхідно забезпечити моніторинг популяцій, що збереглися, виділити в місцях виростання виду заповідні території там, де вони відсутні. Заборонено зміна умов виростання виду, проведення несанкціонованих лісогосподарських заходів (рубок).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Любченко, 1983; Флора УРСР, 1954.