Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Мартин каспійський (реготун чорноголовий) Larus ichthyaetus Pallas, 1773

Мартин каспійський (реготун чорноголовий) (Larus ichthyaetus Pallas, 1773) Карта поширення Мартин каспійський (реготун чорноголовий) в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина - Мартинові (Laridae). Один з 44-х видів роду; один з 12-ти видів роду в Україні, монотипний вид.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від Пн.-зх. Причорномор’я, через пд. Каспію до Великих озер у Монголії. В Україні гніздиться у Причорномор’ї та Приазов’ї, частіше у Каркі-нітській затоці та на Сиваші. З 1980-х рр. заселив Кінські о-ви Ягорлицької затоки, о. Березань, Криву косу і прилеглі о-ви, Сульську затоку Кре-менчуцького водосховища. Нерегулярно зимує біля морського узбережжя.

Чисельність і причини її зміни: Азово-чорноморська популяція за п’ятдесят років зросла з 250–290 до 1,6–2 тис. пар. На Кривій косі у 2006 р. — до 1,5 тис. пар. На Лебе-диних о-вах багаторічні коливання чисельнос-ті в межах 2–484 пар. На о. Китаї максимум був у 1998 р. — 382 пари, у 2006 р. — лише 63 пари. На о-вах Сх. Сивашу в 1982–1990 рр. зростан-ня до понад 590 пар, а у 1996–2006 рр. — зниження до 2–64 пар. На о-вах Зх. Сивашу в 1989–1998 рр. 50–150 пар, на Кінських о-вах — 90–180 пар. На о. Березань у 2000–2002 рр. 212–250 пар. Негативні чинники: погодні умо-ви, зменшення площі гніздових територій, розлякування птахів на гніздуванні, збирання яєць, хижацтво з боку інших тварин. Позитив-ними є поліпшення кормової бази на Сиваші та посилення охоронного режиму.

Особливості біології та наукове значення: З місць зимівлі повертається наприкінці лютого — на початку березня. Гніздові біотопи — ізольовані о-ви і кінцеві ділянки піщано-черепашкових кіс на морських мілководдях, солоних озерах, зрід-ка — на водосховищах. Моногам. Селиться моно-видовими, щільними колоніями. Відкладає яйця наприкінці березня — на початку квітня. Повна кладка з 1–4, найчастіше з 2–3 яєць. Насиджують обидва птаха, 27–29 діб. Пташенята з’являються всередині квітня, піднімаються на крила у віці біля 45 діб. У липні–серпні кочує вздовж мор-ського узбережжя. Осінній проліт у серпні — на початку вересня, до листопада. Живиться ри-бою, а також наземними комахами, дрібними гризунами, ящірками, ракоподібними, яйцями та пташенятами водоплавних птахів, рослинами.

Морфологічні ознаки: Маса тіла: до 2 кг, довжина: 57–60 см, розмах крил: 155–170 см. У дорослого голова чорна, спи-на і верх крил сірі, низ тулуба і хвіст білі, дзьоб по-маранчевий, верхівка червона, передвершинна смужка чорна; взимку тім’я і потилиця темно-бурі з білими плямами. У молодого голова сірувато-бура або біла (взимку) з бурими плямами, сірувато-бурі пера на шиї, спині, плечах і крилах; на хвості широка темна смуга; дзьоб буруватий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Під охороною угоди AEWA, Бернської (Дода-ток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. ЧКУ (1994). Охороняється у Чорноморському БЗ, філії Кримського ПЗ «Лебедині о-ви», РЛП «Меотиді», Азово-Сиваському НП. Потребує охорони гніз-дових колоній, запобігання збиранню яєць та непокоєнню рибалками, рекреантами.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Гринченко, 1991; Клестов, 1993; Андрющенко и др., 2000; Молодан, Залевский, 2000; Сиохин и др., 2000; Костин, Тарина, 2002; Петрович, Деркач, 2003. Автори: В.Д. Сіохін , О.А. Дядічева Малюнок: І.І. Землянських