Мартин каспійський (реготун чорноголовий) Larus ichthyaetus Pallas, 1773
|
Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина - Мартинові (Laridae). Один з 44-х видів роду; один з 12-ти видів роду в Україні, монотипний вид. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: Від Пн.-зх. Причорномор’я, через пд. Каспію до Великих озер у Монголії. В Україні гніздиться у Причорномор’ї та Приазов’ї, частіше у Каркі-нітській затоці та на Сиваші. З 1980-х рр. заселив Кінські о-ви Ягорлицької затоки, о. Березань, Криву косу і прилеглі о-ви, Сульську затоку Кре-менчуцького водосховища. Нерегулярно зимує біля морського узбережжя. Чисельність і причини її зміни: Азово-чорноморська популяція за п’ятдесят років зросла з 250–290 до 1,6–2 тис. пар. На Кривій косі у 2006 р. — до 1,5 тис. пар. На Лебе-диних о-вах багаторічні коливання чисельнос-ті в межах 2–484 пар. На о. Китаї максимум був у 1998 р. — 382 пари, у 2006 р. — лише 63 пари. На о-вах Сх. Сивашу в 1982–1990 рр. зростан-ня до понад 590 пар, а у 1996–2006 рр. — зниження до 2–64 пар. На о-вах Зх. Сивашу в 1989–1998 рр. 50–150 пар, на Кінських о-вах — 90–180 пар. На о. Березань у 2000–2002 рр. 212–250 пар. Негативні чинники: погодні умо-ви, зменшення площі гніздових територій, розлякування птахів на гніздуванні, збирання яєць, хижацтво з боку інших тварин. Позитив-ними є поліпшення кормової бази на Сиваші та посилення охоронного режиму. Особливості біології та наукове значення: З місць зимівлі повертається наприкінці лютого — на початку березня. Гніздові біотопи — ізольовані о-ви і кінцеві ділянки піщано-черепашкових кіс на морських мілководдях, солоних озерах, зрід-ка — на водосховищах. Моногам. Селиться моно-видовими, щільними колоніями. Відкладає яйця наприкінці березня — на початку квітня. Повна кладка з 1–4, найчастіше з 2–3 яєць. Насиджують обидва птаха, 27–29 діб. Пташенята з’являються всередині квітня, піднімаються на крила у віці біля 45 діб. У липні–серпні кочує вздовж мор-ського узбережжя. Осінній проліт у серпні — на початку вересня, до листопада. Живиться ри-бою, а також наземними комахами, дрібними гризунами, ящірками, ракоподібними, яйцями та пташенятами водоплавних птахів, рослинами. Морфологічні ознаки: Маса тіла: до 2 кг, довжина: 57–60 см, розмах крил: 155–170 см. У дорослого голова чорна, спи-на і верх крил сірі, низ тулуба і хвіст білі, дзьоб по-маранчевий, верхівка червона, передвершинна смужка чорна; взимку тім’я і потилиця темно-бурі з білими плямами. У молодого голова сірувато-бура або біла (взимку) з бурими плямами, сірувато-бурі пера на шиї, спині, плечах і крилах; на хвості широка темна смуга; дзьоб буруватий. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Під охороною угоди AEWA, Бернської (Дода-ток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. ЧКУ (1994). Охороняється у Чорноморському БЗ, філії Кримського ПЗ «Лебедині о-ви», РЛП «Меотиді», Азово-Сиваському НП. Потребує охорони гніз-дових колоній, запобігання збиранню яєць та непокоєнню рибалками, рекреантами. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Гринченко, 1991; Клестов, 1993; Андрющенко и др., 2000; Молодан, Залевский, 2000; Сиохин и др., 2000; Костин, Тарина, 2002; Петрович, Деркач, 2003. Автори: В.Д. Сіохін , О.А. Дядічева Малюнок: І.І. Землянських |