Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Хом’якові (Cricetidae). Єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений від Подніпров’я до Єнісею. В Україні поширений на сх. від Дніпра в межах степової та лісостепової зон. Ареал інтенсивно скорочується із зх.; на теренах Придніпровської низовини вид, ймовірно, зник.

Чисельність і причини її зміни: Сучасна чисельність складає до 1% від інших видів дрібних ссавців; у живленні сов частка виду складає 1–5% жертв. Серед причини скорочення чисельності — руйнація степових ценозів унаслідок розорювання і надмірного випасу худоби, боротьба із «шкідливими» гризунами упродовж всього XX ст., фрагментація популяцій. Останні два десятиліття відомий лише за реєстраціями у пелетках сов і сичів.

Особливості біології та наукове значення: Характерний мешканець степу, інколи зустрічається на посівах багаторічних трав. Типові біотопи — цілинні ділянки різнотравнотипчакових, полиново-злакових і лучних степів, зарості степових чагарників, посіви багаторічних трав. Землерий, що риє розгалужені нори. Має переважно сутінкову активність, взимку активний і вдень. Живиться переважно вегетативними частинами трав’янистих рослин та насінням диких трав. Характерна висока інтенсивність розмноження на фазі зростання чисельності. Розмноження протягом всього теплого періоду року, плодить по 5–7 малят до 6 разів на рік. Живуть 1–2 роки.

Морфологічні ознаки: Дрібна нориця з характерними забарвленням і пропорціями тіла. Довжина тіла — 85–105 мм; хвіст короткий (10–18 мм), сурозмірний з довжиною задньої лапки (13–16 мм). Ступні задніх ніг густо вкриті волоссям. Хутро спини попелясто-сіре з жовтим відтінком. На спині уздовж хребта від носа до хвоста проходить темна смуга.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид дотепер не мав охоронного статусу, за МСОП має категорію LC. Охороняється на територіях об’єктів природно-запо відного фонду Луганської та Донецької обл. Ефективна охорона може бути досягнута лише при збільшенні кількості та площі степових заповідних ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Утримання в неволі не складне. Розмножуються при утриманні у віваріях.

Господарське та комерційне значення: Раніше вид відносили до «шкідників» сільського господарства.